http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/issue/feed Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії 2022-09-04T14:09:59+00:00 Antonina Shuliak antonina.mytko@vnu.edu.ua Open Journal Systems http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/263 ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ-2022 В КОНТЕКСТІ «М’ЯКОЇ СИЛИ» КИТАЮ: ГЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР 2022-09-04T12:32:29+00:00 Наталія Карпчук Natalia.karpchuk@vnu.edu.ua <p>У Олімпійські ігри – це не лише свято спортивних досягнень атлетів, команд, країн-учасниць; це й потужний інструмент публічної дипломатії держави, яка проводить Ігри. Успіх, привабливість, новаторство всіх різноманітних заходів у межах Олімпіади слугують засобом формування «м’якої сили», позитивного іміджу держави-організатора. У 2022 р. Китай уже вдруге приймав Олімпіаду (перший раз – Літні Олімпійські ігри у 2008 р. теж у Пекіні). Зовнішньополітичне тло не було сприятливим для Китайської Народної Республіки: звинувачення в поширенні й неефективній боротьбі з COVID-19, скандал із сексуальними домаганнями зірки тенісу, звинувачен- ня в геноциді уйгурів й інших мусульманських меншин, бойкот Олімпіади великими державами світу, обережна поведінка спонсорів Міжнародного Олімпійського комітету. Зважаючи на ці проблеми й виклики (і частково всупереч їм), Китай прагнув покращити свій зовнішньополітичний імідж завдяки Зимовій Олімпіаді через різноманітні новітні розробки й унікаль- ну організацію ігор в умовах пандемії. Основний меседж світу – «ми сильні, ми достатньо могутні, ви повинні ставитися до нас із повагою та погодитися з новим Китаєм» – не посилив позитивне сприйняття Китаю й імідж загалом не змінився. Проте на загальнонаціональному рівні Олімпіада слугувала демонструванням сили, могутності, ефективності Комуністичної партії та її лідера й забезпечила просування ідеї «Китайської мрії», яку може реалізувати лише Партія. Уряд заявив на весь світ (проте цей меседж отримав підтримку лише на внутрішньодержавному рівні), що Зимова Олімпіада-2022 довела, що Китай «завжди буде на правильному боці історії, на боці прогресу людства, буде будівником миру у всьому світі та здійснюватиме внесок у глобальний розвиток».</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/264 ПОПУЛІСТСЬКІ СЛОГАНИ У ВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ 2022 РОКУ: КЕЙС УГОРЩИНИ 2022-09-04T12:52:43+00:00 Ірина Кіянка kiyanka@i.ua Євгенія Тихомирова Yevgenia.Tyhomyrova@vnu.edu.ua <p>Посилення ролі популістських слоганів свідчить про поступову втрату привабливості ліберальних та постліберальних рішень&nbsp;&nbsp; у сфері політики, економіки й культури, а особливо в ланці ідеології. Світовий досвід свідчить, що популістський рух активізувався в періоди, коли країни переживали переломні етапи своєї історії. За різких соціально-економічних зрушень, особливо тоді, коли ламалися старі засади, а нові ще не викреслювалися чітко і ясно, на політичну арену виходять популістські діячі, які пропонують швидкі й прості рішення. Тим паче, що досвід популістів заснований на буденному, безпосередньому сприйнятті навколишнього світу і його проблем, спрощених уявленнях про причинно-наслідкові зв’язки й стосунки громадського життя, популізм пропонує&nbsp; &nbsp;відповідно&nbsp; &nbsp;полегшені, часто бунтарські шляхи виходу зі складних ситуацій. І це видається привабливим розв’язанням начебто соціально-економічних проблем, проте, вникаючи в глибинний вимір розуміння популізму, розуміємо, що це лише засіб отримання влади й намагання її втримати якнайдовше. Тому популізм у розрізі виборів в Угорщині у 2022 р. ілюструє практичні аспекти популізму та крах цінностей постлібералізму.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/265 АНТИКОРУПЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ЕСТОНІЇ: ДОСЯГНУТИЙ ПРОГРЕС I НАЯВНІ ПРОБЛЕМИ 2022-09-04T13:05:07+00:00 Наталія Хома nataliia.m.khoma@lpnu.ua Ігор Вдовичин ihor.vdovychyn@lnu.edu.ua <p>Вивчено досвід Естонії щодо запобігання та протидії корупції як найрезультативніший кейс на теренах&nbsp;&nbsp; Центральної&nbsp;&nbsp; й&nbsp;&nbsp; Схід- ної Європи, а також пострадянського простору. Мета статті – конструювання системи факторів, які вплинули/впливають на анти- корупційні процеси в Естонії. З’ясовано фактори, що сприяли/ сприяють антикорупційному прогресу, та фактори, які сповільнюють досягнення Естонією нульової корупції. Визначено особливості антикорупційних реформ в Естонії на інституційному рівні. Досліджено, як цінності на рівнях істеблішменту та населення впли- нули/впливають на результативність реалізації антикорупційних стратегій, появу нових корупційних викликів. Відзначено досягнен- ня Естонії в подоланні адміністративної корупції, а також ризики в частині політичної корупції, топкорупції. Методологічною основою дослідження виступає неоінституціоналізм та аксіологічний аналіз, синтез яких уможливив конструювання системи чинників двох типів: тих, які сприяли/сприяють антикорупційному прогресу Естонії; тих, що сповільнюють рух Естонії в напрямі нульової корупції. До конструктивних факторів віднесено історично сформовану ідентифікацію Естонії та естонців із Заходом; швидке усунення від влади представників колишньої радянської еліти; велику політичну волю естонської еліти до проведення реформ; належне використання вікна можливостей; підготовку до вступу та членство в ЄС; диджиталізацію держави й суспільства та ін. До деструктивних факторів віднесено акцент на інституційних реформах за одночасної незначної уваги до формування антикорупційних цінностей громадян; зовнішні впливи (чинник Росії); міцні зв’язки політичних партій і бізнесу; прогалини в законодавстві (сфери лобіювання, державних закупівель й ін.); недосконалості кримінально-процесуального права; недостатній захист державою викривачів корупції; низьку суспільну підтримку діяльності викривачів корупції; невідповідність ведення бізнесу етичним стандартам конкурентного середовища та ін.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/266 ПУБЛІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЗАДЛЯ БЕЗПЕКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 2022-09-04T13:13:33+00:00 Наталія Павліха nataliia.pavlikha@vnu.edu.ua Антоніна Шуляк antonina.mytko@vnu.edu.ua <p>На сьогодні питання протидії загрозам сталого розвитку та національ- ній і міжнародній безпеці перебувають під загрозою. Війни, збройні конфлікти, тероризм, наркобізнес, екологічні катастрофа, анексії, окупація, постпандемічна криза – це усе набуло надглобального рівня. Проблематика такого масштабу потребує для розв’язання реального залучення великої кількості держав, мистецтва пошуків компромісів та генерації рішень на засадах публічної дипломатії, поглиблення міжнародного співробітництва й взаємодії. У зв’язку з цим важливим є комплексне вивчення місця та значення публічної дипломатії задля формування сучасної парадигми миру, безпеки й справедливості в третьому тисячолітті. Публічна дипломатія задля безпеки сталого розвитку являє собою особливу форму зовнішньої політичної діяльності, спрямованої на те, щоб покінчити з бідністю, захистити планету та забезпечити мир і процвітання для всіх людей у світі.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/225 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ 2022-03-22T13:21:10+00:00 Валентин Малиновський valentyn.lutsk@gmail.com <p>У статті висвітлено процес реформування територіальної організації влади (далі – ТОВ) протягом років Незалежності. Наголошено, що досвід неодноразових спроб проведення адміністративної й територіальної реформ засвідчив відсутність системності, послідовності та наукового обґрунтування. Процес реформування відбувався помилковим шляхом <span style="font-size: 0.875rem;">модернізацією центрального рівня державної влади з ігноруванням фундаменту Української держави – формування дієвої й спроможної муні- ципальної влади. Лише під тиском Майдану у 2014 р. влада змушена була розпочати реальний трансформаційний проєкт демонтажу централізова- ної, фактично президентської республіки, що несла перманентну небезпеку узурпації влади зі встановленням авторитарного клептократичного режиму. Таким чином розпочався процес побудови держави нового типу – сервісної, котра слугує своїм громадянам та забезпечує захист їхніх інтересів, спираючись на самоврядні інституції й громадянське суспільство. </span>За доволі незначний період реформування вдалося здійснити те, чого не вдавалося реалізувати (незважаючи на неодноразові спроби) протягом попередніх десятиліть Незалежності: сформувати 1469 територіальних громад (далі – ТГ) – основу муніципальної влади базового рівня та головних надавачів громадянам якісних публічних послуг і замість 490 ра- йонів, сформованих ще в радянський період, створити 136 нових райо- нів, котрі відповідають стандартам ЄС. Це відкрило можливості не лише для формування ефективної моделі публічної адміністрації, а й вагомого поступу в напрямі європейського та євроатлантичного курсу України. При цьому наголошено, що реформа децентралізації ще не отримала остаточ- ного завершення. Незважаючи на досягнуті успіхи, вона потребує значних зусиль і незмінності політичного курсу.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/261 ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗОВНІШНОПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЄС, НІМЕЧЧИНИ ТА УКРАЇНИ 2022-09-04T07:44:14+00:00 Наталія Піпченко nataliyapo@gmail.com <p>Метою дослідження є критичний аналіз підходів до вивчення міжнародної комунікації в глобальному середовищі та з’ясування специфіки процесів, що характеризують асиметрію зовнішньополітичної комунікації, оскільки сучасні комунікативні інструменти дозволяють формувати як позитивне сприйняття зовнішньополітичних ініціатив, так і негативне ставлення політиків або світового співтовариства до зовнішньополітичних дій. Таким чином, дослідження зосереджено на вивченні трансформації інструмен- тів зовнішньої політики ЄС; аналізі практики зовнішньополітичних комунікацій Німеччини та України; виявленні впливу деструктивних комунікацій на імідж ЄС, Німеччини та України в міжнародному інформаційному просторі. Основними висновками дослідження стали такі твердження: загострення українсько-російських відносин продемонструвало дисбаланс існуючих зовнішньополітичних орієнтацій; лідери ЄС переосмислили політичний вплив наднаціонального формування на сучасну систему міжнарод- них відносин; практика Німеччини у зовнішньополітичній комунікації стосується збереження позиції світового лідера, здатного впливати на вирішення складних міжнародних політичних і безпекових питань.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/262 ВПЛИВ БРИТАНСЬКОГО ЄВРОСКЕПТИЦИЗМУ НА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ПІСЛЯ БРЕКЗИТУ 2022-09-04T08:25:29+00:00 Марина Якимчук maryna.yakymchuk@oa.edu.ua Тетяна Сидорук tetiana.sydoruk@oa.edu.ua <p>У статті проаналізовано вплив британського євроскептицизму на євроінтеграційні процеси після брекзиту. Зіставлено інтенсивність євро- пейської інтеграції у сферах спільної економічної, зовнішньої та безпеко- вої політики за період членства Великої Британії в ЄС і після брекзиту. Визначено, що основними причинами поширення євроскептицизму серед британців був страх утратити національний суверенітет та свободу вибору в реалізації своєї економічної, зовнішньої й безпекової політики. Детально розглядаючи наслідки виходу Великої Британії з ЄС, автори констатують, що знизився рівень впливу євроскептицизму на процес прийняття рішень у ЄС, оскільки британські представники вийшли з усіх інституцій ЄС. Вихід Британії та всі труднощі, які з цим пов’язані, показали складність дезінтеграційних процесів і тим самим знизили бажання євроскептиків ратувати за інші виходи. Те, чого вони хочуть зараз, – це залишатися в ЄС і змінювати його зсередини. Ураховуючи неповне залучення Британії до економічного й валютного союзу ЄС, її вихід із ЄС не особливо вплинув на процеси інтеграції в цій сфері. Однак конкретні висновки про ймовірність поглиблення економічної інтеграції в ЄС робити зарано, так як і ЄС, і Британія ще оговтуються від економічних наслідків Брекзиту й пандемії Covid-19. Визначивши відмінності в реалізації спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС до й після виходу Британії, можемо зробити висновок, що поки що ЄС не змінив формат спільної зовнішньої політики та спосіб представлення себе на міжнародній арені як політичного гравця. Водночас певні зміни торкнулись оборонної політики ЄС. Уже в ході брекзиту в ЄС працювали над заснування PESCO і Європейського фонду оборони. Однак, як виявилося, інші держави члени ЄС теж не готові до суттєвого поглиблення інтеграції в цій сфері. Відсутність єдиного бачення стратегічних цілей і завдань сповільнюють реалізацію будь-яких ініціатив. Водночас автори прогнозують прагнення Британії повернути собі регіональне лідерство в європейській безпековій політиці, одним із перших свідчень чого є її активність на початку 2022 р. в напрямі попередження нового витка агресії Росії проти України.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/242 ТЕХНОЛОГІЇ ВРЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ: МОЛДАВСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ 2022-05-04T12:22:46+00:00 Яна Ярошенко larina_DNU_2019@i.ua <p>У статті представлений аналіз спроб врегулювання придністровського конфлікту 1992-2019 років. Описані основні підходи та технології та визначено які цілі було досягнуто в їх рамках. Досліджені основні проекти врегулювання ситуації - Угода про принципи мирного врегулювання збройного конфлікту у Придністровському регіоні, Меморандум про принципи нормалізації відносин між Республікою Молдова і Придністров’ям, «План Козака», «Великий пакет для Молдови».</p> <p>Придністровський конфлікт, протягом свого існування та спроб його розв’язання, продемонстрував велике різноманіття переговорних форматів, які описані в статті. Описана дільність міжнародних посередників, зокрема ОБСЄ. Показано залежність ходу та структури переговорного процесу від політичної і геополітичної ситуації. Проаналізовані створені переговорні майданчики, такі як: спільна Контрольна комісія («СКК»), Постійна нарада з політичних питань в рамках переговорного процесу з Придністровського врегулювання, Баварська конференція, Мезебергська ініціатива. Підсумком роботи цих майданчиків в роботі визначається згортання конфлікту, зупинення гострої фази протиборства та його «заморозка».</p> <p>Особлива увага приділяється чинникам, що зумовили успіх фаз комунікаційної та переговорної в рамках процесу врегулювання конфлікту, а саме: формування чітких принципів для перемовин, використання моделі «трьох кошиків» і стратегії «малих кроків».</p> <p>У висновках наголошується, що: хід та структури переговорного процесу в великій мірі залежить від політичної і геополітичної ситуації, для подібного роду конфліктів, з протилежними поглядами на ситуацію безпосередніх сторін, притаманним є не залагодження, не вирішення, а згортання конфлікту, а його найближчою перспективою є «заморозка», або відкладення на невизначений термін остаточного рішення. «Човникова» та «конференційна» дипломатія показали свою обмежену ефективність для подібного роду конфліктів, з протилежними поглядами на ситуацію безпосередніх сторін, притаманним є не залагодження, не вирішення, а згортання конфлікту, тобто орієнтація на зупинення гострої фази протиборства та «заморозка», або відкладення на невизначений термін остаточного рішення.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/259 МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В КРАЇНАХ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2022-09-02T17:52:34+00:00 Наталія Ніколаєнко nikvlad96@ukr.net Лілія Макаренко iliya876@ukr.net <p>Зазначено, що сьогодні Чорноморський регіон географічно охоплює держави, що входять до різних політичних та військових об’єднань, що спричинено як специфікою цивілізаційної ідентифікації, відмінною філософією держа- вотворчих процесів причорноморських країн, так і інтернаціоналізацією політичних процесів, криз і конфліктів у цьому геополітичному ареалі. Через це на початку ХХІ ст. він став ареною зіткнення геополітичних інтересів причорноморських країн і позарегіональних держав. Розглянуто особливості Чорноморського регіону на початку ХХІ ст., який продовжує посідати на політичній карті світу надзвичайно важливе місце, оскільки, крім зосереджених у ньому величезних природних багатств, тут пролягають стратегічні транспортні коридори, контроль над якими фактично визначатиме долю всієї Євразії і сьогодні, і в майбутньому. У Причорномор’ї сфокусовано геополітичні, військово-стратегічні, фінансово-економічні та інші інтереси провідних глобальних та регіональних держав й об’єднань. Водночас після розпаду СРСР протягом тривалого часу тут зростає вакуум безпеки, що містив у собі загрозу для стабільності всього континенту. Визначено, що гловними стратегічними інтересами України в Чорноморсько- му регіоні є деокупація морських потрів та диверсифікація морських шляхів, вихід на великі ринки країн регіону через розбудову зручних та безпечних трансрегіональних транспортних комунікацій, деокупація й демілітаризація Криму. Водночас наша держава зацікавлена в усуненні загроз власній безпеці зі Сходу, особливо з конфліктних районів (нелегальна міграція, міжнародний криміналітет, наркобізнес та ін.), шляхом створення спільних регіональних механізмів. Констатовано, що в Чорноморському регіоні відносини співробітництва й протиборства розвиваються практично одночасно, композиція регіону досить хаотична й не має чіткої геополітичної структури, інтереси місцевих міжнародних акторів різні. Протягом багатьох століть Причорномор’я було місцем взаємного проникнення різноманітних культур і цивілізацій, постійного зіткнення геополітичних факторів. Зазначається, що формування алгоритму протидії російській зройній агресії Україна має робити ставку не лише на військову компоненту (розвиток міжнародного союзництва, насамперед зі США, модернізацію Збройних сил України, приведення їх до стандартів НАТО), але й приділяти значну увагу технологіям «м’якої сили», формуванню позитивного іміджу Києва на міжнародній арені, що гарантуватиме Україні подальше набуття членства в Північноатлантичному альянсі та Євросоюзі.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/260 ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОЇ МІЖУРЯДОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ – ІНТЕРПОЛ 2022-09-02T18:04:14+00:00 Галина Панишко galyna.panyshko@gmail.com <p>У статті проаналізовано етапи становлення й розвитку Інтерполу, нагальні завдання, без ефективного виконання яких міжнародна безпека не може бути стабільною й довгостроковою. Обґрунтовано ідею зародження та створення Інтерполу на відвернення загрози злочинності, що має загальний і всеосяжний характер та є одним з основних дестабілізаторів суспільного розвитку будь-якої держави. Динамічність цивілізаційного розвитку сучасного світу породжує нові загрози: гібридну злочинність; небезпеку для держав в умовах пандемії; загрози, пов’язані з інформаційним середовищем; загрози, що пов’язані з кіберопераціями; із поширенням транснаціональної злочинності; фінансування міжнародного тероризму; загрози, пов’язані з корупцією тощо. Національне центральне бюро Інтер- полу в Україні є специфічним підрозділом, який належить до структу- ри державних правоохоронних органів на правах організатора та координатора міжнародної співпраці у сфері протидії злочинності й надання безпосередньої правової допомоги.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/250 АНАЛІЗ СИНЕРГЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ КОНСТРУЮВАННЯ МЕНТАЛЬНОГО ПРОСТОРУ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ 2022-08-03T08:34:04+00:00 Сергій Філіпов serfilipov@gmail.com <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: small;"><span lang="uk-UA">У статті проаналізована структурно-функціональна модель конструювання ментального простору. Загалом ця модель демонструє ключові точки для впливу на ментальний простір, що дозволяють управляти ним як динамічною складністю. «М'яке» управління без жорсткого нав'язування сценаріїв розвитку дають можливість ефективно впливати на систему та конструювати бажані результати. Адже ментальний простір — це відкрита система, вона піддається впливу ззовні та подальшому конструюванню. У даній роботі детально проаналізовані основні структурно-функціональні елементи даної моделі. </span></span></span></p> <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: small;"><span lang="uk-UA">Досліджене проходження системою ментальних конструктів точки біфуркації, яка є збуренням у певній частині ментального простору. Розглянуті принципи провокації такої системи на збурення та подальше прохдження точки біфуркації. Підштовхування системи до точок біфуркацій є ефективним методом управління ментальним простором. Введення потрібного дискурсу дозволяє загострювати протиріччя у суспільстві та підводити систему до кризи, після проходження яких систему можна виводити на потрібний стан в інтересах ініціатора конструювання ментального простору. </span></span></span></p> <p class="western" align="justify"><span style="font-family: Times New Roman, serif;"><span style="font-size: small;"><span lang="uk-UA">Сценарне управління, яке описане в рамках синергетичної моделі, дозволяє охопити спектр можливих варіантів розвитку системи після точки біфуркації. У статті виділені основні етапи конструювання ментального простору з точки зору синергетики та хаотичних систем. Випрацьована методика конструювання атракторів для ментального простору у міжнародних відносинах. З точки зору конструктивізму, національні інтереси базуються на ідентичностях. У даній статті розвивається ця ідея. Національні інтереси можуть конструюватися через атрактори, які є стійкими патернами ментальних конструктів у відкритій системі ментального простору міжнародних відносин. Ці методи конструювання мають синергетичну основу в тому сенсі, що значний вплив досягається завдяки незначним імпульсам до відкритої системи ментального простору. </span></span></span></p> <p class="western" align="justify">&nbsp;</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/245 РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ЄС 2022-06-12T20:23:08+00:00 Сергій Федонюк sergii.fedoniuk@vnu.edu.ua Ігор Карпук Karpuk.Igor@vnu.edu.ua <p>Ми дослідили основні тенденції розвитку підходів Європейського Союзу у сфері стратегічних комунікацій. Ця діяльність пов’язана з викликами й загрозами безпеці у світлі стратегічних пріоритетів об’єднання. Концепція стратегічної комунікації змінювалась із часом і сьогодні формується під зростаючим впливом гібридних загроз та дезінформації, особливо у зв’язку з початком російської гібридної агресії проти України у 2014 р. Також суттєво впливає на систему стратегічних комунікацій міжнародна ситуація, що відображається на загальних стратегічних пріоритетах того, хто їх здійснює. Рішення в Європейському Союзі та його країнах-членах приймаються з урахуванням діяльності головних міжнародних акторів і партнерів, зокрема стратегічних рішень у США, НАТО, G7. Це може спричиняти пошук нових концептів, таких як стратегічна автономія з відповідними цілями стратегічних комунікацій. У цьому дослідженні проведено аналіз основних стратегічних документів вторинного права Європейського Союзу у сфері інформаційної безпеки та безпеки мереж на предмет виявлення відповідності одному з підходів. Детальніше розглянуто «Стратегію кібербезпеки для цифрової декади», прийняту наприкінці 2020 р., і пов’язані з нею документи. Установлено близькість підходів Європейського Союзу до західної моделі інформацій- ної (кібер) безпеки, його активність щодо її просування у світі. Також ми розглянули ініціативи держав членів Європейського Союзу щодо активного впливу на перебіг процесів міжнародної співпраці у цій сфері, зокрема з урахуванням подій і тенденцій, пов’язаних із діяльністю провідних акторів на рівні ООН. У підсумку можемо зробити висновок про все більш чітке оформлення політики ЄС у сфері інформаційної (кібер) безпеки та просування його конструктивної позиції з цього питання на світовій арені.</p> <p><strong>Підготовлено в межах проєкту «Стратегічні комунікації ЄС: протидія деструктивним впливам» програми ERASMUS+ напряму Модуль Жана Моне (№ 101047033 ERASMUS-JMO-2021-MODULE)</strong></p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/244 ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ 2022-05-24T11:09:57+00:00 Оксана Фролова sancha279@ukr.net Валерія Чекмарьова vchekmariova@gmail.com <p>У статті досліджено перспективи інтеграції України до інформаційного простору Європейського Союзу. Обґрунтовано потребу в інтеграції, а також розглянуто проблемні питання, які виникають унаслідок розбіжностей у правовому регулюванні українського та європейського інформаційних просторів, рівня кібербезпеки й інформаційної грамотності громадян України. У статті проведено SWOT-аналіз сучасного стану українського інфопростору. У роботі вміщено перелік можливих напрямів удоскона- лення організаційно-правових параметрів українського інформаційного простору задля прискорення процесу інтеграції та адаптації. Запропоно- вано можливі напрями вдосконалення законодавчого регулювання окре- мих аспектів функціонування інформаційного простору. Виконання цих рекомендацій дасть змогу Україні увійти в європейський інформаційних простір як рівноправному учасникові, що розширить можливості користувачів інформаційних продуктів.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії http://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/267 РЕФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ВОЛИНІ 2022-09-04T13:19:20+00:00 Оксана Жук oks_zhuk@ukr.net <p>Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади&nbsp; &nbsp;на&nbsp; &nbsp;засадах&nbsp; &nbsp;децентралізації&nbsp;&nbsp;&nbsp; вважається&nbsp;&nbsp;&nbsp; найбільш успішною реформою, проведеною за останній період в Україні. Від її результатів&nbsp; &nbsp;залежить&nbsp;&nbsp;&nbsp; не&nbsp;&nbsp;&nbsp; лише&nbsp;&nbsp;&nbsp; розвиток&nbsp;&nbsp;&nbsp; територіальних&nbsp;&nbsp;&nbsp; громад, а й загалом ефективність місцевих інститутів публічної влади. Зазначене реформування, що спрямоване&nbsp;&nbsp; на&nbsp;&nbsp; суттєве&nbsp;&nbsp; розширення ролі муніципальної влади, повинне супроводжуватися відповідним теоретичним обґрунтуванням,&nbsp; &nbsp;новими&nbsp; &nbsp;науковими&nbsp; &nbsp;підходами,&nbsp; &nbsp;які були б адекватними суспільно-політичним й економічним викликам сьогодення. На виконання цього важливого завдання спрямована мо- нографія професора Малиновського В. Я. «Реформа децентралізації у Волинській області», присвячена 30-й річниці Незалежності України. У ній автор висвітлює та аналізує реформу децентралізації влади у Волинській області за семирічний період (2014–2020 рр.), протягом якого відбулася кардинальна зміна моделі територіальної організації влади на базовому та субрегіональному рівнях, що дає можливість повною мірою простежити процес реформування зі всіма його успіхами, труднощами й перешкодами. Маючи значний досвід наукового опрацювання зазначеної темати- ки та&nbsp; &nbsp;будучи&nbsp; &nbsp;безпосереднім&nbsp; &nbsp;учасником&nbsp; &nbsp;реформи&nbsp; &nbsp;децентралізації в ролі експерта, автору вдалося написати одну з перших в Україні ґрунтовних праць з актуальної для державотворення теми, що робить її особливо цінною для розвитку вітчизняної науки в контексті сучасних суспільно-політичних трендів. Надзвичайно цінне&nbsp;&nbsp; те,&nbsp;&nbsp; що під час написання монографії В. Я. Малиновський творчо опрацював і використав сучасні теоретико-методологічні досягнення політичної, економічної, управлінської, географічної, історичної та інших наук. Такий міждисциплінарний підхід суттєво збагатив поданий теоретич- ний матеріал і позитивно позначився на якості рецензованої праці. Монографія вирізняється професійним та творчим підходом до його структурної побудови: складається з передмови, семи розділів, кожен із яких відповідає рокові децентралізації, післямови й списку використаних джерел. Така структурна побудова повною мірою дає можливість отримати уявлення про передумови, мету, цілі та досягнуті результати семирічного реформування, а також, про те, що треба робити для остаточного завершення зазначеної реформи. Зокрема, у післямові зазначено, що, «пройшовши кілька основних етапів, реформа ще не отримала остаточного завершення. Незважаючи на досягнуті успіхи, реформа місцевого самоврядування та територіальної&nbsp; &nbsp;організації влади ще потребує значних зусиль і незмінності політичного курсу. Через проблеми конституційного реформування не вдалося паралель- но трансформувати систему публічної влади на субрегіональному та регіональному рівнях». У книзі гармонійно поєднано практичний матеріал з теоретични- ми розробками автора, широкою&nbsp;&nbsp; джерельною&nbsp;&nbsp; базою,&nbsp;&nbsp; що&nbsp;&nbsp; включає не лише численні літературні джерела, а й документи органів влади, картографічні матеріали, публікації преси, фотографії та власні архівні матеріали автора, накопичені в процесі його участі в реформуванні. Теоретичний матеріал доповнений численними візуальними&nbsp;&nbsp; засо- бами (таблицями, діаграмами, рисунками), що уможливлює краще сприйняття тексту. Автором здійснено ґрунтовний аналіз законодав- чого та нормативно-правового забезпечення реформування і його впливу на хід децентралізації. На основі об’ємного фактологічного матеріалу В. Я. Малиновсь- кому вдалося досить аргументовано висвітлити&nbsp;&nbsp; багатогранний&nbsp;&nbsp; у своїй складності процес реформи децентралізації влади, особливості алгоритму реформування у Волинській області. При цьому він на конкретних прикладах реформування акцентує увагу не лише на позитивних аспектах, а й на проблемних і навіть негативних прикладах, що були в цьому складному процесі. Автор дав власну оцінку подіям та рішенням, які суттєво вплинули на окремі важливі питання реформи. Усе сказане вище дає підстави для висновку про те, що рецензована монографія В. Я. Малиновського «Реформа децентралізації у Волинсь- кій області» є актуальною працею, суттєвим внеском у доробок вітчизня- них досліджень із тематики реформування місцевого&nbsp;&nbsp; самовряду- вання й територіальної організації влади, зважаючи на перманентність удосконалення системи публічної влади на місцевому та регіональному рівнях. Вона становить як теоретичну, так і практичну цінність не лише для фахівців, а й для широкого кола читачів, які цікавляться процесами розвитку місцевого самоврядування, історією рідного краю. Вона може стати базою для нових розвідок із пропонованої тематики, посилити інтерес дослідників до проблематики децентралізації влади в інших регіонах України, адже ця реформа, як зазначалося вище, ще потребує остаточного завершення.</p> 2022-06-28T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії