АРАБСЬКІ ДЕРЖАВИ В БЛИЗЬКОСХІДНІЙ ПОЛІТИЦІ ПІВНІЧНОЇ КОРЕЇ

Анотація

У статті проаналізовано особливості політики Північної Кореї щодо арабських країн Близького Сходу. Виявлено, що ще з часів холодної війни близькосхідна політика Північної Кореї має яскраво виражену антиамериканську та антиізраїльську спрямованість, а її пріоритетними партнерами в регіоні традиційно виступали держави й недержавні актори, що перебували в стані гострої конфронтації зі США та Ізраїлем – Лівія, Сирія, Іран, радикальні угруповання, що борються проти Ізраїлю (ХАМАС, Хезболла). Певним винятком може слугувати Єгипет, що за часів президента Х. Мубарака дотримувався проамериканської орієнтації. Установлено, що найважливішим напрямом співробітництва КНДР із її арабськими партнерами є військове співробітництво, а Близький Схід – це сприятливий ринок збуту північнокорейської зброї та військових технологій. В умовах кризового стану економіки це сприяє розв’язанню проблеми нестачі іноземної валюти. З’ясовано, що «Арабська весна», призвела до краху або послаблення партнерських режимів у деяких арабських країнах (передусім у Лівії і Єгипті), що значною мірою послабило позиції КНДР у регіоні й ускладнило реалізацію її близькосхідної політики. З’ясовано, що економічні труднощі в 1990-ті рр. спонукали керівництво КНДР відійти від ідеологічних настанов часів холодної війни й шукати нових партнерів серед заможних монархій Перської затоки. Економічне співробітництво з цими країнами, передусім із Катаром, забезпечує важливе джерело надходження іноземної валюти до країни. Пріоритетним напрямом цього співробітництва є експорт дешевої робочої сили з Північної Кореї до країн регіону. Фактично йдеться про певний механізм ухиляння від міжнародних санкцій, накладених на КНДР за реалізацію її ядерної програми, адже зароблені трудовими мігрантами гроші значною мірою спрямовуються саме на фінансування подальших розробок ядерної й ракетної зброї.