ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ ЦИФРОВОГО СУВЕРЕНІТЕТУ В СУЧАСНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-229-244Ключові слова:
політична наука, цифровий суверенітет, цифровий суверенітет держави, цифровий суверенітет Європейського Союзу, мотивація проголошення цифрового суверенітету, геополітична суб’єктність, політичний контроль, політичний режимАнотація
У статті визначено та досліджено особливості концептуалізації ідеї цифрового суверенітету держави в сучасній політичній науці. Предметне вивчення наукових дискусій і політичного дискурсу цифрового сувереніте- ту дало змогу визначити низку характерних ознак концептуалізації цього явища в дослідницькому просторі політичної науки. Доведено, спроби прямого порівняння суверенітету держави й цифрового суверенітету держави у вимірі лінійної еволюції понять указують на необхідність пошуків інших принципів визначення залежності ними та механізмів взаємодії між двома цими явищами в площині реальної політики. Важли- вим вектором наукових пошуків сталих маркерів цифрового суверенітету є площина співвідношення цифрового суверенітету національної держави- члена ЄС і цифрового суверенітету ЄС загалом, у якій відображено реальні політичні кроки всіх зацікавлених суб’єктів. Цей контекст потребує відходу від державоцентричного розуміння суверенітету як передумови здійснення влади на певній території й еволюції в напрямі означення цифрового суверенітету як упорядкованого, орієнтованого на цінності, регульованого та безпечного цифрового простору, сформованого через індивідуальне самовизначення громадян держави/ЄС. Обгрунтовано ідею формування можливості й здатності національної держави (об’єднання держав) самостійно приймати рішення, якими регулюються цифрова інфраструктура та використання відповідних технологій в обмеженому суверенітетом просторі є відображенням зміни сталих моделей відносин влади під впливом цифрових трансформацій. Публічні дебати про межі цифрового суверенітету, технологічного суверенітету, суверенітету даних і стратегічну автономію артикулювали низку проблем суверенітету громадян, держав та ЄС у вимірі характеру їх (гео)політичної суб’єктності. Установлено, що концептуалізація цифрового суверенітету держави в сучасній політичній науці розгорталася довкола проблеми мотивації його проголошення та використання як інструменту досягнення політичних цілей. У політичній практиці ця ідея відображена у формуванні контрольованого політичного простору кіберсуверенітету в авторитарних державах (Китай і росія) та простору безпекової архітектури контролю за цифровою інфраструктурою в європейських ліберальних демократіях.
Посилання
ANSSI (2016). The European digital sovereignty: a common objective for France and Germany. URL: https://www.ssi.gouv.fr/en/actualite/the-european-digital-sovereignty- a-common-objective-for-france-and-germany
Barlow, J. P. (1996). Declaration on the Independence of Cyberspace, Electronic Frontier Foundation. URL: https://www.eff.org/cyberspace-independence
Bellanger, P. (2012). De la souveraineté numérique, Le Débat, vol. 170(3), p. 149–159.
Bhandar, B. (2011). The conceit of sovereignty: toward post-colonial technique, in: Lessard, B. (ed.). Stories Communities: Narratives of Contact and Arrival in Constitut- ing Political Community. Vancouver, BC, Canada: University of British Columbia Press, p. 66–88.
Burwell, F. G., Propp, K. (2020). The European Union and the Search for Building “Fortress Europe” orPreparing for a New World? Atlantic Council Future Europe Initiative. Issue Brief, June 2020. URL: https://www.atlanticcouncil.org/wp-content/uploads/2020/06/ The-European-Union-and-the-Search-for-Digital-Sovereignty-Building-Fortress-Europe- or-Preparing-for-a-New-World.pdf
Chander, A., Sun, H. (2021). Sovereignty 2.0. Georgetown Law Faculty Publica- tions and Other Works. 2404. University of Hong Kong Faculty of Law Research Paper No. 2021/041. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3904949
Christakis, T. (2020). European Digital Sovereignty’: Successfully Navigating Be- tween the ‘Brussels Effect’ and Europe’s Quest for Strategic Autonomy. Multidisciplinary Institute on Artificial Intelligence/Grenoble Alpes Data Institute. URL: https://papers.ssrn. com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3748098
Council of the European Union (2020). The German Presidency of the EU Council. Together for Europe’s recovery: Programme for Germany’s Presidency of the Council of the European Union (1 July to 31 December 2020). URL: https://www.europarl.europa.eu/ news/en/headlines/eu-affairs/20200624STO81905/together-for-europe-s-recovery-germa- ny-takes-over-council-presidency
Creemers, R. J. E. H. (2020). China’s conception of cyber sovereignty: rhetoric and realization, in: Broeders, D., Berg, B. van den (Eds.). Governing Cyberspace: Behavior, Power, and Diplomacy. Digital Technologies and Global Politics, Lanham: Rowman & Lit- tlefield, p. 107–142.
Crespi, F., Caravellla, S., Menghini, M., Salvatori, Ch. (2021). European Tech- nological Sovereignty: An Emerging Framework for Policy Strategy. Intereconomics. Re- view of European Economic Policy, 56(6), p. 348–354. URL: https://www.econstor.eu/bit- stream/10419/247773/1/10.1007_s10272-021-1013-6.pdf
Damon, L. (1986). Freedom of Information versus National Sovereignty: The Need for a New Global Forum for the Resolution of Transborder Date Flow Problems. Fordham International Law Journal, vol. 10(2), p. 262–287.
De Filippi, P., McCarthy, S. (2012). Cloud Computing: Centralization and Data Sovereignty. European Journal of Law and Technology, vol. 3(2), URL: https://hal.science/ hal-00746065/file/07_-_2012_EJLT_-Cloud_Computing_and_Data_Sovereignty.pdf
Edler, J., Blind, K., Frietsch, R., Kimpeler, S., Kroll, H., Lerch, Ch., Reiss, T., Roth, F., Schubert, T., Schuler, J., Walz, R. (2020). Technology sovereignty from demand to con- cept [Technologiesouveränität: Von der Forderung zum Konzept]. Fraunhofer Institute for Systems and Innovation Research. Perspectives – Policy Briefs, vol. 02. URL: https://www. isi.fraunhofer.de/content/dam/isi/dokumente/publikationen/technology_sovereignty.pdf
Elms, D. (2021). Digital Sovereignty: protectionism or autonomy. Hinrich foun- dation, Asian Trade Centre. September 2021. URL: https://static1.squarespace.com/ static/5393d501e4b0643446abd228/t/615f394c5533a623afeac00b/1633630545286/Digita l+sovereignty+protectionism+or+autonomy+-+Hinrich+Foundation+-+Deborah+Elms+-
+September+2021.pdf
European Commission (2022). Joint Communication to the European Parlia- ment and the Council. EU Policy on Cyber Defense. Brussels, 10.11.2022 Join(2022) 49. URL: https://www.eeas.europa.eu/sites/default/files/documents/Comm_cyber%20defence.pdf
European Council (2021). Statement of the members of the European Council. 25 March 2021. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2021/03/25/ statement-of-the-members-of-the-european-council-25-march-2021
European Council. General Secretariat of the Council (2021). European Council Conclusions. Brussels, 22 October 2021 (OR. en). EUCO 17/21. CO EUR 15 CONCL 5. URL: https://www.consilium.europa.eu/media/52622/20211022-euco-conclusions-en.pdf
Farrand, B., Carrapico H. (2022). Digital sovereignty and taking back control: From regulatory capitalism to regulatory mercantilism in EU cybersecurity, European Security, 31(3), р. 435–453.
Glasze, G, Cattaruzza, A., Douzet, F., Dammann, F., Bertran, M.-G., Bômont,
C. , Braun, M., Danet, D., Desforges, A., Géry, A., Grumbach, S., Hummel, P., Limonier, K., Münßinger, M., Nicolai, Fl., Pétiniaud, L., Winkler, J. Zanin, C. (2023). Contested Spatiali- ties of Digital Sovereignty, Geopolitics, vol. 28(2), p. 919–995.
Gong, W. (2005). Information Sovereignty Reviewed, Intercultural Communica- tion Studies, vol. XIV, is. 1, p. 119–135.
Havercroft, J. (2011). The Captive of Sovereignty. Cambridge, MA: Cambridge University Press.
Heller, K. J. (2021). In Defense of Pure Sovereignty in Cyberspace, International Law Studies, vol. 97, p. 1432–1499.
Hu ,T. H. (2015). A Prehistory of the Cloud. Cambridge, MA: The MIT Press.
Innerarity, D. (2021). European Digital Sovereignty. URL: https://www.iedonline. eu/download/2021/IED-Research-Paper-Innerarity.pdf
Irion, K. (2012). Government Cloud Computing and National Data Sovereignty,
Policy and Internet, vol. 4 (3–4), p. 40–71.
Johansson, L. G. (2016). Theories about the Development of Science, in: Philosophy of Science for Scientists. Springer Undergraduate Texts in Philosophy. Springer, p. 103–121.
Kaloudis, M. (2021). Sovereignty in the Digital Age – How Can We Measure Digital Sovereignty and Support the EU’s Action Plan?, New Global Studies, vol. 16(3), p. 275–299.
Krippendorff, K. (1993). Major metaphors of communication and some construc- tivist reflections on their use, Cybernetics & Human Knowing, vol. 2(1), p. 3–25.
Lambach, D. (2019).The Territorialization of Cyberspace. International Studies Re- view, vol. 22(3), p. 482–506.
Misterek, F. (2017): Digitale Souveränität. Technikutopien und Gestaltung- sansprüche Demokratischer Politik. Max-Planck-Institut für Gesellschaftsforschung. Köln.
Mueller, M. L. (2020). Against Sovereignty in Cyberspace. International Studies Review, 22(4), p. 779–801.
Padilla, M. (2017). Technological Sovereignty: What Are We Talking about?, Tech- nological Sovereignty, vol. 2. Barcelona: Descontrol, p. 3–15. URL: https://www.ritimo.org/ IMG/pdf/sobtech2-en-with-covers-web-150dpi-2018-01-10.pdf
Philpott, D. (2003). Sovereignty. Stanford Encyclopedia of Philosophy Archive. URL: https://plato.stanford.edu/archives/sum2016/entries/sovereignty/
Pohle, J. (2020). Digital Sovereignty. A New Key Concept of Digital Policy in Germany and Europe. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/228713/1/Full-text- report-Pohle-Digital-sovereignty.pdf
Pohle, J. (2020). Digitale Souveränität. Handbuch Digitalisierung in Staat und Ver- waltung, T. Klenk, F. Nullmeier, G. Wewer (Eds.), Springer, p. 1–13.
Pohle, J., Thiel, T. (2019). Digitale Vernetzung und Souveränität: Genealogie eines Spannungsverhältnisses. Internet und Staat: Perspektiven auf eine komplizierte Beziehung,
I. Borucki, W. J. Schünemann (Eds.). Nomos, p. 57–80.
Pohle, J., Thiel, T. (2019): Digitale Vernetzung und Souveränität: Genealogieeines Spannungsverhältnisses, in: Borucki/Schünemann (Hg.): Internet und Staat, Baden-Baden.
Pohle, J., Thorsten, T. (2021). Digital Sovereignty. Practicing Sovereignty: Digital Involvement in Times of Crises. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/247156/1/ Full-text-chapter-Pohle-et-al-Digital-sovereignty.pdf
Pohle, J., Thiel, T. (2020). Digital sovereignty, Internet Policy Review, vol. 9(4). URL: https://policyreview.info/concepts/digital-sovereignty
Powers, S. (2014). Towards Information Sovereignty, Beyond Netmundial: The Roadmap for Institutional Improvements to the Global Internet Governance Ecosystem, Philadelphia, p. 90–99.
Price, M. (2002). Media and Sovereignty: The Global Information Revolution and its Challenge to State Power, Cambridge.
Prokscha, A. (2021). Digital Sovereignty for the European Union – Analysing Frames and Claims for Digital Sovereignty in the European Union’s Digital Strategy. URL: https://www. researchgate.net/publication/354888060_Digital_Sovereignty_for_the_European_Union_-_Ana- lysing_Frames_and_Claims_for_Digital_Sovereignty_in_the_European_Union%27s_Digital_Str
Proulx, S. (2007). Interroger la métaphore d’une société de l’information: horizon et limites d’une utopia, Communication & Langages, vol. 152, p. 107–124.
Rauhofer, J., Bowden, C. (2013). Protecting Their Own: Fundamental Rights Im- plications for EU Data Sovereignty in the Cloud, Edinburgh School of Law. Research Paper 2013/28. URL: http://ssrn.com/abstract=2283175; http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2283175
Report of German Presidency on Digital Sovereignty (2020). URL: https://erstele- sung.de/wp-content/uploads/2020/10/20-10-14_Germany_EU_Digital-Sovereignty.pdf
Ruohonen, J. (2021). The Treachery of Images in the Digital Sovereignty Debate.
Minds and Machines, vol. 31, p. 439–456.
Seamus, A. (2021). European Sovereignty In the Digital Age. URL: https://www.iiea.com/images/uploads/resources/European_Sovereignty_in_the_Digital_Age.pdf
Thiel, T. (2014). Internet und Souveränität, in: V. Kuntz (Hg.). Der Begriff der Sou- veränität in der transnationalen Konstellation, Baden-Baden, p. 215–240.
Thiel, T. (2019). Souveränität: Dynamisierung und Kontestation in der digitalen Konstellation, in: J. Hofmann, N. Kersting, C. Ritzi, W. J. Schьnemann (Hg.) Politik in der digitalen Gesellschaft Zentrale Problemfelder und Forschungsperspektiven, p. 47–60.
Timmers, P. (2022). Strategic Autonomy Tech Alliances: Political-Industrial Collaboration in Strategic Technologies. Foundation for European Progressive Studies. URL: https://fepseurope.eu/publication/strategic-autonomy-tech-alliances-political-indus- trial-collaboration-instrategic- technologies/
von der Leyen, U. (2020). Shaping Europe’s Digital Future: Op-ed by Ursula von der Leyen, President of the European Commission. 19 February 2020. URL: https://ec.europa. eu/commission/presscorner/detail/en/ac_20_260
Wittpahl, V. (2017). Digitale Souveränität: Bürger, Unternehmen, Staat. Springer Vieweg.
