СХІДНА ЄВРОПА ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНА ПЕРИФЕРІЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-12-21

Ключові слова:

цивілізація, цивілізаційна периферія, зона цивілізаційного контакту, перетин цивілізацій, Східна Європа

Анотація

У статті зроблено аналіз особливостей політичного розвитку країн Східної Європи. Завдання цього дослідження – визначення особливостей цивілізаційної периферії відносно цивілізаційного центру; виявлення проявів цивілізаційної периферії як зони міжцивілізаційної взаємодії в регіоні Східної Європи; визначення особливостей політичного розвитку країн регіону з позицій цивілізаційного підходу. Дослідження спирається на можливості цивілізаційного підходу щодо аналізу суспільно-політичних процесів, зокрема певних тенденцій у внутрішній і зовнішній політиці країн, зумовлених не стільки поточною політичною кон’юнктурою, скільки належністю до певного цивілізаційної системи. Проведене дослідження дало змогу з’ясувати геопросторову структуру європейської цивілізації, її центр і периферію, до якої віднесено регіон Східної Європи. Визначено найважливішу в межах зазначеної теми особливість цивілізаційної периферії як зони міжцивілізаційної взаємодії, що проявляється як конкуренція соціальних інститутів, політичних систем і цінностей, які зумовлені цивілізаційною належністю. Виходячи з порівняльної характеристики основних етапів та тенденцій політичного розвитку України й Росії, визначено, що Україна на різних етапах виявляла свою засадничу належність до європейської цивілізації, зокрема й певною мірою – до західної, через перманентні та різноманітні зв’язки, незважаючи на те, що сформувалась у межах православної субцивілізації. Натомість Росія переважно сформувалася в умовах перетину православної та ординської субцивілізацій. Наслідком цього в Росії стали наявні ознаки цивілізаційного розриву між елітами, що час від часу намагаються переорієнтуватися на європейські цінності, та суспільством, що є носієм антизахідних настроїв. Саме ця особливість, притаманна «розірваним країнам», за термінологією С. Гантінктона, зумовлює неуспішність демократичних реформ і періодичне повернення до авторитарних режимів, агресивної зовнішньої політики й антизахідної риторики. Виходячи з цього, визначено, що нинішній акт агресії Росії проти України можна розглядати як один із виявів цивілізаційного конфлікту.

Посилання

Yakovec Y. U. V. History of Civilizations: educationaledition. Moskva: VlaDar, 1995. 461 p. (in Russian).

Pahomov Y. U. M., Pavlenko YU. V. Civilization alstructure of the modern world: 3 vol. Kyiv: Naukova dumka, 2006. Vol. 1. Global transformations of modernity. 687 p. (in Russian).

Edward Shils. Society and Societies: Macrosociological Approach. American Sociology: Perspectives, Problems, Methods. Moskva: Progress, 1972. P. 348–359 (in Russian).

H. J. de Blij, Peter O. Muller. Geography: Realms, regions, and Concepts. Kyiv: Lybid, 2004. 740 p. (inUkrainian)

Toynbee, Arnold J. A Study of History abridged edition. Moskva: Ajris Press, 2010. 640 p. (inRussian).

Collins R. Civilizations as zones of prestige and social contact, Intern. Sociology. L. 2001. Vol. 16, № 3. P. 421–437.

Arutyunov S. A., CHeboksarov N. N. Information transfer as a mechanism for the existence of ethno-social and biological groups of mankind. Races and nations. Vol. 2. Moskva, 1972. P. 19 (in Russian).

Porshnev B. F. Socialpsychologyandhistory. Moskva: Nauka, 1979. 332 p. (in Russian).

Gumilev L. N. Ethnogenesis and Beosphere of the Earth. Sankt-Peterburg: Kristal, 2001. 642 p. (in Russian).

Kosmyna V. H. Problems of the methodology of civilization analysis of the historical process: monograph. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet, 2011. 310 p. (in Ukrainian).

Samuel Huntington. The Clash of Civilizations. Moskva: Izdatel’stvo «Ast». 2003. 603 p. (in Russian).

Ibid. P. 209.

Ibid. P. 210.

Sotnichenko A. A. Features of modernization in Turkey. Sankt-Peterburg: Izdatel’stvo Evropejskogouniversiteta v Sankt-Peterburge, 2009. 48 p. (in Russian).

Shmuel Eisenstadt. The new paradigm of modernization. Disintegration of the early paradigm of modernization and revision of the relationship between tradition and modernity. Comparative study of civilizations. Moskva: Izdatel’stvo «Aspekt Press», 1998. P. 470–474. (in Russian).

Holovko V. V. Theory of the Modernization. Entsyklopediia istorii Ukrainy: 10 vol. / redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in.; Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Kyiv: Naukovadumka, 2010. Vol. 7: P. 18 (in Ukrainian).

The state of modern Ukrainian society: the civilization dimension / Zanauk. red. M. O. Shulhy. Kyiv: Instytutsotsiolohii NAN Ukrainy, 2017. 198 p. (in Ukrainian).

Завантаження

Опубліковано

2018-10-25