ПОЛІТИКА ЄС В АСПЕКТІ ОСНОВНИХ ГЛОБАЛЬНИХ КОНЦЕПЦІЙ ІНФОРМАЦІЙНОЇ (КІБЕР) БЕЗПЕКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-144-168

Ключові слова:

кібербезпека, міжнародна політика, Європейський Союз

Анотація

У цій статті встановлено особливості політики Європейського Союзу у сфері безпеки кіберпростору з точки зору домінуючих підходів до політики інформаційної (кібер) безпеки. 

Політику ЄС у сфері інформаційної безпеки та безпеки інфраструктури розглянуто у взаємозв’язку з домінуючими сьогодні підходами, які демонструють головні стейкхолдери розвитку кіберпростору. Це дві концепції, які відрізняються головним чином поглядами на управління інтернетом, національний суверенітет над кіберпростором і принциповою позицією щодо необхідності формування спеціального домена у сфері міжнародного права задля охоплення питань безпеки кіберпростору. Ключовими послідовниками й промоторами на світовій арені ідеї суверенного розпорядження ресурсами кіберпростору й управління інтернетом, а також формування спеціального правового режиму міжнародної інформаційної безпеки є Росія та Китай. Їм опонують США і низка демократичних країн Заходу.  

У цьому дослідженні проведено аналіз основних стратегічних документів вторинного права Європейського Союзу у сфері інформаційної безпеки та безпеки мереж на предмет виявлення відповідності одному з підходів. Детальніше розглянуто “Стратегію кібербезпеки для цифрової декади”, прийняту наприкінці 2020 р. і пов’язані з нею документи.  Встановлено близькість підходів Європейського Союзу до західної моделі інформаційної (кібер) безпеки, його активність щодо її просування в світі. Також ми розглянули ініціативи держав - членів Європейського Союзу щодо активного впливу на перебіг процесів міжнародної співпраці у цій сфері, зокрема з урахуванням подій і тенденцій, пов’язаних із діяльністю провідних акторів на рівні ООН.  

У підсумку можемо зробити висновок про усе більш чітке оформлення політики ЄС у сфері інформаційної (кібер) безпеки та просування його конструктивної позиції з цього питання на світовій арені. 

Статтю підготовлено в межах проєкту «Студії ЄС у ВНУ імені Лесі Українки» програми Європейського Союзу ERASMUS+ напряму Кафедра Жана Моне (№ 611478-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-CHAIR).

 

Завантаження

Опубліковано

2021-10-27