БЛИЗЬКИЙ СХІД НА ПЕРЕТИНІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ ВЕЛИКИХ ДЕРЖАВ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-18-33Ключові слова:
Близький Схід, геополітика, зовнішня політика, нафтовий чинник, національні інтереси, військова присутність, неосманізмАнотація
Проаналізовані інтереси та зовнішньополітичні стратегії великих держав у регіоні Близький Схід. Визначені основні протиріччя та виклики, які визначають архітектуру регіональної системи міжнародних відносин в останні 50 років. Послідовно розкриті позиції та інтереси США, Великої Британії, Франції, Росії та Туреччини щодо близькосхідних країн. Визначено, що з останньої чверті ХХ ст. на Близькому Сході утвердилось лідерство США у визначенні політичного порядку денного. Американська геополітична стратегія у регіоні полягає у підтримці сильних союзницьких держав (Ізраїлю, Єгипту, Саудівської Аравії), збереженні військової присутності та стримуванні регіональних амбіцій Туреччини та Ірану.
Стратегічні інтереси Британії на Близькому Сході полягають у можливості впливати на нафтову цінову політику та боротьбі з міжнародним тероризмом. Виходячи з домінування США, Лондон з початку 1970-х рр. тісно координує свою позицію з Вашингтоном, виступаючи його надійним союзником.
Французька зовнішня політика у регіоні балансує між інтересами США, власними пріоритетами і збереженням підтримки в арабському світі. Основними інтересами Парижу на Близькому Сході є просування французьких компаній, боротьба з міжнародним тероризмом, стримування потоку мігрантів з регіону до Європи. Франція прагне зберегти домінуючий вплив у деяких країнах регіону, які у минулому входили до її колоніальної імперії (Ліван, країни Магрибу). Дипломатична стратегія Франції включає як двосторонню комунікацію, так і спроби створення неформальних альянсів.
Туреччина з початку 2000-х рр. активно поширює свій вплив на близькосхідні країни шляхом нарощення товарообороту з ними та розгортання військової присутності. Метою Анкари є повернення вагомого впливу на справи на Близькому Сході (неосманізм) та перетворення на регіональну державу. У цьому контексті інтереси Туреччини протирічать американському домінуванню у регіоні.
Участь у близькосхідній політиці розглядається російськими політичними колами як один із атрибутів великої держави. РФ послідовно виступає проти військових інтервенцій західних держав у країни Близького Сходу, вважаючи, що такі дії підривають політичну стабільність регіону. Також Москва підтримує регіональні амбіції Ірану на противагу впливу Туреччини та Саудівської Аравії.
Посилання
Nikonenko, U. M. (2015) Rol krain Blyzkoho Skhodu v formuvanni svitovykh tsin na naftu. Naukovi zapysky UAD. Seriia: Ekonomichni nauky. №1. 23-31(In Ukrainian) .
Koppel O. A. (2019) Heostratehichna transformatsiia Blyzkoho Skhodu skriz pryzmu interesiv Ukrainy. Rehionalni studii. №17. 61-66 (In Ukrainian).
Petrosjan, A. (2017) Amerikanskaja strategicheskaja kul'tura i vneshnjaja politika SShA na Blizhnem Vostoke. «21-vek». №1 (42). 98-109 (In Russian).
Shved V. (2019) Suchasna heopolityka Blyzkoho Skhodu u konteksti zmin svitovoho poriadku. Istorychni i politolohichni doslidzhennia. №1 (64). 55-59 (In Ukrainian).
Strilchuk L. (2019) Blyzkyi Skhid u systemi heopolitychnykh koordynat: vyklyky ta zahrozy. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. Seriia: Istorychni nauky». №7. 97-103 (In Ukrainian).
Ohoshin, O. (2020) Transformacija britanskoj politiki na Blizhnem Vostoke. Nauchno-analiticheskij vestnik IE RAN. №6. 45-51 (In Russian).
Afon'shina, A. I. Kornilov, A. A. (2018) Razvitie politiki Francii na Blizhnem Vostoke i v Juzhnom Sredizemnomor'e: opyt prezidenta Sh. De Gollja i prezidentov-neogollistov. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N. Lobachevskogo. №5. 9-16 (In Russian).
Krasniuk, I. V. (2016) Naslidky «Arabskoi vesny» v politytsi Blyzkoho Skhodu. Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy. Vyp. 23. 148-154(In Ukrainian) .
Khudolii A. O. (2017) Zovnishnia polityka Turechchyny na Blyzkomu Skhodi. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni V. Stusa. Seriia: Politychni nauky. №2. 34-42 (In Ukrainian).
Kyianytsia L. L. (2017) Konfliktohennist mizhderzhavnykh vidnosyn na Blyzkomu Skhodi pislia Arabskoi vesny: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. Vyp. 1-2. 43-48 (In Ukrainian).
Avatkov, V. A. Kochkin, M. V. (2016) Osobennosti otnoshenij Rossii so stranami Blizhnego i Srednego Vostoka na sovremennom jetape. Mezhdunarodnye otnoshenija. №4. 327-336 (In Russian).