TRAINING AS AN EFFECTIVE METHOD OF PREPARING INTERNATIONAL RELATIONS FACULTY STUDENTS FOR INTERCULTURAL COMMUNICATION

Анотація

У статті розглядається функціональна спрямованість тренінгу на формування готовності студентів, майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації. Як показала практика, глибоко зануритися в активне контрольоване спілкування допомагають тренінги, які є ефективним методом (технологією) формування готовності студентів до міжкультурної комунікації.

Тренінг, зазвичай, пов’язують із комплексом вправ за спеціальною методикою, розробленою на науковій основі, що здійснюється кваліфікованим спеціалістом. Як дидактична технологія тренінг є запланованою програмою різноманітних вправ для формування й удосконалення умінь та навичок у певній сфері людської діяльності.

У галузі міжкультурних відносин при використанні тренінгу відбувається знайомство з міжкультурними відмінностями у міжособистісних стосунках через емоційно забарвлену діяльність, повторне програвання ситуацій та їх аналіз, що дозволяє переносити отримані знання на нові ситуації.

Акцент робиться на тому, що тренінг актуалізує комунікативні потреби, міжкультурний потенціал студентів як метод навчання ефективному спілкуванню, що дозволяє партнерам по спілкуванню набути необхідних навичок та досвіду спілкування і взаємодії, розвинути впевненість у собі, здатність до гнучкості стосунків. Розглянуто типологію тренінгів, які цілеспрямовано готують до комунікації в межах певної конкретної культури. Описано використання різних вправ на різних етапах тренінгу та деякі правила проведення тренінгу. Цілком очевидно, що тренінг міжкультурної комунікації є реальною за характером і змістом спробою пошуку адекватного, коректного і доречного способу взаємодії з представниками іншої культури, в основі якого знаходиться рівність, самоповага, визнання і повага права людини бути самим собою. Він поєднує в собі інформаційний і діяльнісний аспекти, що дає змогу «розгорнути» комунікативні проблеми в динаміці, оскільки в процесі тренінгу його учасники оволодівали стратегіями досягнення культурної компетентності, спрямованої на поповнення знань про культурну своєрідність партнера, розвивали емпатію й толерантність, опановували соціокультурні знання, формували вміння та навички ефективної міжкультурної комунікації, підтверджуючи його ефективність у формуванні готовності студентів до міжкультурної комунікації.