КЛІМАТИЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК НОВИЙ НАПРЯМ МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-02-168-178Ключові слова:
кліматична дипломатія, міжнародні відносини, управління змінами клімату, міжнародний кліматичний режимАнотація
Метою статті є розкриття сутності кліматичної дипломатії та завдань, які вона покликана виконувати для досягнення своїх цілей. Стаття засновується на дослідженнях українських та європейських науковців, матеріалах неурядових організацій та звітах міжнародних організацій, що присвячені цій проблематиці.
Розглянуто перелік тактичних завдань кліматичної дипломатії, які вона розв’язання у процесі формування міжнародного кліматичного режиму. 1) Збалансування інтересів держав-учасниць слугує меті подолати розбіжності, які виникають внаслідок відмінностей у розвитку та потенціалах різних держав світу. 2) Формування однакових поглядів держав-учасниць на засоби глобальної кліматичної політики є необхідним для координації зовнішньополітичних дій та залучення до співпраці ширшого характеру над подоланням наслідків зміни клімату; основою такого механізму є інструменти «м’якої сили»: публічна, культурна та іміджева дипломатія. 3) Забезпечення співучасті та співпраці між державними органами та громадянським суспільством, місцевою владою, бізнесом сприятиме постійності зовнішньої та внутрішньої політики держав у сфері клімату. 4) Сприяння у забезпеченні прав людини у процесі зміни та боротьби зі змінами клімату. 5) Сприяння подоланню наслідків зміни клімату для держав, що розвиваються, яке є необхідним для консолідації зусиль розвинених країн та країн, що розвиваються з метою недопущення глобальної кризи та ризику нестабільності системи міжнародних відносин. На основі результатів статті запропоновано розглядати кліматичну дипломатію як сферу міжнародних відносин, у якій відбувається врівноваження інтересів держав у соціальній, економічній, фінансовій, енергетичній, безпековій сферах з метою поглиблення міжнародної співпраці над розв’язанням проблеми глобального потепління та зміни клімату, а також яка забезпечує врегулювання міжнародного кліматичного режиму щодо національних дій зі зменшення емісії вуглецю.
Посилання
Oberthür, S. (2019). Hard or Soft Governance? The EU’s Climate and Energy Policy Framework for 2030. Politics and Governance, 7 (1), 17–27 (in English).
Ivaniuta, S. P., & Yakushenko, L. M. (2022). The European Green Course and the climate policy of Ukraine. (Smenkovskyi, A. Iu., Ed.). NISD (in Ukrainian).
Obergassel, W., Arens, C., Hermwille, L., Kreibich, N., Mersmann, F., Ott, H. E., & Wang-Helmreich, H. (2015). Phoenix from the ashes: an analysis of the Paris Agreement to the United Nations Framework Convention on Climate Change; part 1 (in English).
Turchyn, Ya., & Ivasechko, O. (2018). Climate diplomacy as a component of the
«soft power» of modern states: international experience and Ukrainian perspectives. Hu- manitarian vision, 4(2), 20–25 (in Ukrainian).
Bäckstrand, K., & Elgström, O. (2013). The EU’s role in climate change negotia- tions: from leader to ‘leadiator’. Journal of European Public Policy, 20 (10), 1369–1386 (in English).
Shatokha, V. (2017). The historical context of the European Union's leadership in preventing climate change. Yevropeiski istorychni studii, (8), 74–96 (in Ukrainian).
Oberthür, S., & Dupont, C. (2021). The European Union’s international climate leadership: Towards a grand climate strategy? Journal of European Public Policy, 28 (7), 1095–1114 (in English).
Mabey, N., Gallagher, L., & Born, C. (2013). Understanding Climate Diplomacy. E3G (Third Generation Environmentalism). URL: https://cdkn.org/sites/default/files/files/ E3G-Understanding-Climate-Diplomacy.pdf (in English).
Tykhomyrova, Ye. B. (2018). To the issue of climate diplomacy. Visnyk Natsion- alnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia:
«Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia», 2 (37), 127–139 (in Ukrainian).
Dröge, D. (2016, November 28) International Climate Diplomacy after the Trump Election Victory. SWP Comments. URL: https://www.swp-berlin.org/en/publication/inter- national-climate-diplomacy-after-the-trump-election-victory (in English).
Resolution adopted by the Human Rights Council on 8 October 2021. (2021, Oct 18). Official document system of UNO. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UN- DOC/GEN/G21/289/50/PDF/G2128950.pdf?OpenElement (in English).
Obligations of States in respect of Climate Change. (2023, June 23). International Court of Justice. URL: https://www.icj-cij.org/case/187 (in English).
Ekspertno-doradchyi tsentr «Pravova analityka». (2017). Climate diplomacy in the EU: conclusions and recommendations for Ukraine. URL: https://www.rac.org.ua/ uploads/content/371/files/climate-diplomacy.pdf (in Ukrainian).