ТЕХНОЛОГІЇ ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ «М’ЯКОЇ СИЛИ»: ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ ТА ДОСВІД ІЗРАЇЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-63-83Ключові слова:
публічна дипломатія, сучасні міжнародні відносини, «м’яка сила», війна, інформація, соціальні мережі, імідж держави, ХасбараАнотація
Мета статті – дослідження ефективності реалізації інструментів публічної дипломатії України як засобу «м’якої сили» в зовнішній політиці на прикладі досвіду Ізраїлю. Для досягнення мети поставлено такі завдання: проаналізувати розвиток публічної дипломатії як засобу «м’якої сили» в Україні та, зокрема, в Ізраїлі, а також визначити найбільш дієві напрями використання публічної дипломатії в умовах війни й курсу на європейську інтеграцію.
Актуальність полягає в огляді публічної дипломатії як засобу «м’якої сили» в контексті вирішення ключових викликів у міжнародних відносинах України, зокрема в умовах повномасштабного вторгнення російських окупантів, та Ізраїлю як держави, яка з початку свого існування перебуває у ворожому оточені. Досліджено ефективність використання публічної дипломатії України і її роль у покращенні ставлення до країни, а також у залученні міжнародної підтримки. Отже, дослідження розширює розуміння публічної дипломатії як засобу «м’якої сили», що дає змогу використовувати цей інструмент для підвищення іміджу держави й розширення впливу на глобальні політичні процеси.
На основі досліджень українських і закордонних дослідників здійснено огляд публічної дипломатії як засобу «м’якої сили», а також окреслено ефективність її застосування в зовнішній політиці України. Розглянувши приклад реалізації публічної дипломатії Ізраїлю після трагічних подій 7 жовтня 2023 р., сформовано стратегічні напрями діяльності та ефективного використання технології публічної дипломатії в Україні під час війни в міжнародних відносинах. Результати дослідження можуть бути використані для роботи з підвищення іміджу держави й залучення міжнародної допомоги.
У статті досліджено особливості публічної дипломатії як ефективного засобу «м’якої сили» на прикладі Ізраїлю, що слугує для регулювання міжнародних відносин і забезпечення національних інтересів України в сучасних умовах. Виокремили «лобізм» як найбільш ефективний аспект технології м’якої сили, який наразі потребує реформування та розвитку.
Посилання
Avdieieva, M. A. (2011). «M’iaka syla» ta yii resursy u zovnishnoi politytsi derzhavy («Soft power» and its resources in the state’s foreign policy). Visnyk Kharkivskoho natsion- alnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Pytannia politolohii, № 984, р. 215–222 (in Ukrainian).
Hutsal, S. (2015). Publichna dyplomatiia ta stratehichni komunikatsii: vyznachennia kontseptualnykh osnov (Public diplomacy and strategic communications: definition of con- ceptual foundations). Mizhnarodni vidnosyny Seriia: Politychni nauky, № 9. URL: http:// journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/viewFile/2769/2473. (in Ukrainian)
Zemziulina, N., Zakharchenko, M. (2021). Instytualizatsiia publichnoi dyplomatii: svit i ukrainskyi dosvid (Institutionalization of public diplomacy: world and Ukrainian experience). Mizhnarodni vidnosyny: teoretychni ta praktychni aspekty, vyp. 8, р. 8–22 (in Ukrainian).
Kovalska-Pavelko, I. M., Kryvoshein, V. V. (2021). Dyskursyvno-komemoratyvnyi sehment ryzykovoho landshaftu Ukrainy v period hibrydnoi (post)viiny) (Discursive and commemorative segment of the risk landscape of Ukraine in the period of hybrid (post) war)). Viiny informatsiinoi epokhy: mizhdystsyplinarnyi dyskurs / za red. V. A. Krotiuka. Kharkiv: FOP Fedorko M. Yu., р. 350–370 (in Ukrainian).
Kryvoshein, V. (2015). Ryzyky delehitymatsii politychnoi vlady v umovakh subpoli- tyzatsii suchasnoho suspilstva ta shliakhy yikh minimizatsii (Risks of delegitimization of political power in conditions of subpoliticization of modern society and ways to minimize them). Hrani, № 8 (124), р. 64–70 (in Ukrainian).
Nahorniak, T. (2022). Publichnyi imidzh Ukrainy v umovakh nevyznachenosti (Public image of Ukraine in conditions of uncertainty). Politychne zhyttia, № 1, р. 77–86 (in Ukrainian).
Mateleshko, Yu. (2019). «M’iaka syla» Polshchi v Ukraini: osvitni ta kulturni instru- menty («Soft power» of Poland in Ukraine: educational and cultural tools). Hileia: naukovyi visnyk, vyp. 150 (11), ch. 1, р. 90–94 (in Ukrainian).
Polikovska, Yu. (2023). Brend Ukrainy uviishov do 20 naivplyvovishykh u Global Soft Power Index (The Ukrainian brand was included in the 20 most influential in the Glob- al Soft Power Index). Media Sapiens, 2 bereznia. URL: https://ms.detector.media/trendi/ post/31301/2023-03-02-brend-ukrainy-uviyshov-do-20-nayvplyvovishykh-u-global-soft- power-index/ (in Ukrainian).
Savon, K. (2020). Vplyv polityky «m’iakoi syly» na imidzh derzhavy (The impact of the «soft power» policy on the image of the state). Aktualni problemy polityky, vyp. 66, р. 112–117 (in Ukrainian).
Seheda, O. (2020). Tsyfrova dyplomatiia Ukrainy yak element novoi publichnoi dyplomatii (Digital diplomacy of Ukraine as an element of new public diplomacy). Poli- tykus, № 3, р. 139–148 (in Ukrainian).
Stratehiia publichnoi dyplomatii Ministerstva zakordonnykh sprav Ukrainy na 2021–2025 roky (2021). (Public diplomacy strategy of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine for 2021-2025) / uporiad. D. Kuleba, E. Dzhaparova, M. Lypiatska ta in. Kyiv: MZS Ukrainy, 31 p. URL: https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/Стратегії/public-diploma- cy-strategy.pdf (in Ukrainian).
Tarasiuk, Yu. M., Shahli, H. I. (2021). M’iaka syla Turetskoi Respubliky: kulturno- osvitni aspekty (Soft power of the Republic of Turkey: cultural and educational aspects). Politychne zhyttia, № 4, р. 95–101 (in Ukrainian).
Tkach, O., Tkach, A. (2016). M’iaka syla yak instrument nepriamoho upravlinnia mizhnarodnymy protsesamy (Soft power as a tool of indirect management of international processes). Amerykanska istoriia ta polityka, № 2, р. 252–259 (in Ukrainian).
Trofymenko M. (2018) Publichna dyplomatiia v umovakh hlobalizatsii (Public di- plomacy in the conditions of globalization). Mariupol: MDU, 500 р. (in Ukrainian).
Chernenko, T. V. (2016). Suchasnyi vymir publichnoi dyplomatii v systemi strate- hichnykh komunikatsii (The modern dimension of public diplomacy in the system of strate- gic communications). Stratehichni priorytety, № 4 (41), р. 64–71 (in Ukrainian).
Attack on Israel: action plans, templates, resources and social media pictures. URL: https://www.ajc.org/attackonisrael/attack-on-israel-templates-and-social-media-images (in English).
Ashto, C. (2012). Cyber security: an open, free and secure Internet. Budapest. Europa.eu, 4 October. URL: http://europa.eu/rapid/press-release_SPEECH-12-685_ en.htm?locale=en. (in English).
Beck, U. (2002). Macht und Gegenmacht im globalen Zeitalter. Neue weltpolitische Ökonomie. Frankfurt-am-Meine: Suhrkamp, 473 р. (in German).
Fisher, G. H. (1972). Public diplomacy and the behavioral sciences. Blooming- ton: Indiana University Press. URL: https://archive.org/details/publicdiplomacyb00fish (in English).
Gilboa, E. (2001). Diplomacy in the Media Age: Three Models of Uses and Effects.
Diplomacy and Statecraft, № 12 (2), p. 1–28 (in English).
Greenfield, Sh. (2012). Israels Hasbara: Myths and Facts. Jerusalem. URL: http:// www.molad.org/images/upload/files/49381451033828.pdf (in English).
Jonathan McClory on Soft Power, Nation Branding and Country Reputation in Asia (2018). TPBO, 19 April. URL: https://cutt.ly/41iurSX (in English).
Leonard, M., Stead, C., Stewing, C. (2002). Public Diplomacy. London, The Foreign Policy Centre. URL: https://www.files.ethz.ch/isn/20958/Public_Diplomacy.pdf (in English).
Likarchuk, D., Kostyrya, I., Koval, O., Datsenko, V., Kryvoshein, V. (2022). Pecu- liarities of the use of political mediation in the Russian-Ukrainian war: principles of applica- tion and problems of solution. Cuestiones Políticas, vol. 40, № 75, р. 285–298 (in English).
McClory, J. (2010). The new persuaders: an international ranking of soft power. Institute for Government. URL: http://www.instituteforgovernment.org.uk/publications_ download.php?id=20 (in English).
Mattern, J. B. (2005). Why Soft Power Isn’t So Soft: Representational Force and the Sociolinguistic Construction of attraction in World Politics. Millennium: Journal of In- ternational Studies, vol. 33, № 3, p. 585 (in English).
Nye, J. S. (1990). Bound to Lead: The Changing Nature ofAmerican Power. New York: Basic Books. URL: https://www.foreignaffairs.com/reviews/capsule-review/1990-06-01/ bound-lead-changing-natureamerican-power95 (in English).
Nye, J. S. (2009). Get Smart: Combining Hard and Soft Power. Foreign Affairs.
URL: http://www.foreignaffairs.com/articles/65163/joseph-s-nye-jr/get-smart (in English).
Nye, J. S. (2008). Public Diplomacy and Soft Power. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science, vol. 616, № 1, p. 94–109 (in English).
Nye, J. S. (2004). Soft Power. The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs, 328 p. (in English).
Pidbereznykh, I., Koval, O., Solomin, Y., Kryvoshein, V., Plazova, T. (2022). Ukrai- nian policy in the field of information security. Amazonia Investiga, vol. 11, № 60, р. 206– 213 (in English).
Ross, C. (2003). Pillars of public diplomacy. Grappling with international public opinion. Harvard International Review, Summer, p. 22–27 (in English).
Strategic Communication Joint Integrating Concept (2009) / Department of De- fence concept, version 1.0, 7 October. URL: http://www.dtic.mil/doctrine/concepts/joint_ concepts/jic_strategiccommunications.pdf (in English).
The Public Diplomacy Directorate in the Prime Minister’s Office Convened the Public Diplomacy Forum today for the first time in many years (2021). Prime Minister’s Of- fice, 2021. URL: www.gov.il/en/departments/news/event_forum281221 (in English).
The U. S. National Strategy to Counter Antisemitism (2023). URL: https://www. ajc.org/NationalStrategy (in English)..
