Особливості перемовин щодо членства великобританії в ЄС
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-171-187Ключові слова:
Великобританія, Євросоюз, британський уряд, брюссельський саміт, референдумАнотація
Метою статті є визначення характеру і позицій британського уряду, політичних партій Великобританії, країн-учасниць ЄС, британської спільноти та світової громадськості щодо майбутнього членства Великобританії в Євросоюзі. Тут поставлені такі основні завдання: аналіз бачення майбутнього ЄС та місця Великобританії в ньому з боку ЄС, уряду Великобританії, прихильників і противників перебування в ЄС (зокрема громадської думки з цього питання). Автор підкреслює особливе місце Великобританії в ЄС: вона є однією з дев’яти країн-членів ЄС, яка не входить до єврозони; поряд з Ірландією, вона відмовилася вступати до Шенгенської зони; Британія є одним із головних противників введення інституту Європейської прокуратури; їй властива особлива позиція в бюджетній сфері. Розглянуто особливості проведення брюссельського саміту 2016 р. Доведено, що у результаті брюссельського саміту Великобританія отримала особливий статус, який надасть можливість її громадянам остаточно визначитися на референдумі щодо майбутнього членства Великобританії в Євросоюзі. Згідно брюссельської угоди Лондон відмовився від участі в політиці "дедалі тіснішого союзу", яку передбачали наявні угоди щодо ЄС. Згідно з досягнутим компромісом, Лондон не можна "зобов'язувати до подальшої політичної інтеграції". Тож пункти щодо "дедалі тіснішого союзу" у європейських угодах віднині не стосуватимуться Великобританії. Брюссельська угода про особливий статус Великобританії в ЄС, передбачає рівні для Об’єднаного Королівства права з іншими членами ЄС, але менші обов’язки, підписана наперед угода вступить в силу, якщо на референдумі британці висловляться за ЄС. Якщо вони висловляться проти, то й угоди ніякої не буде, тому що Великобританія вийде з Євросоюзу. Але громадяни, віддаючи свої голоси на референдумі, вже будуть знати, що голосують за те, щоб залишитися в ЄС з особливим статусом. Авторка робить висновок,що сецесія Британії для ЄС означатиме втрату свого авторитету, зв’язків у світі і початок процесу розпаду, а вихід Сполученого королівства зі складу ЄС може стати початком кінця цієї наднаціональної організації. Тому для збереження цілісності ЄС потрібно знайти відповіді на комплекс викликів, які постали перед ним.