СЕМІОТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-188-195

Ключові слова:

семіотика, знак, метафора, символ, жест, перекладні відповідники

Анотація

У  статті  розглянуто  особливості  перекладу  метафор  крізь  призму семіотичного  підходу.  У  роботі  уточнено лінгвосемотичну  типологію знаків (ікона – індекс – символ). Під індексами в семіотиці розуміють знаки, що виконують функцію вказівки чи впливу на деякий об’єкт. Іконічний знак базується на фактичній подібності означаючого і означуваного. Символ передбачає використання свого первинного змісту в якості форми іншого, як правило, культурно ціннішого змісту. Кожний знак має три види зв’яз-ків, без яких він не може виконувати своєї функції. Знак пов’язаний з тим, що він позначає, що в семіотиці називається семантикою знака. Існуючи в системі, знак пов’язаний з іншими знаками цієї системи. Знак пов’язаний з людьми, які використовують його, оскільки він може бути знаком лише для когось. Проаналізовано  деякі  труднощі  перекладу  англомовних  метафор. Існують  мовні  та  мовленнєві  метафори.  Перекладні  відповідники перших  зафіксовані  в  перекладних  словниках.  Мовленнєва  метафора не  має  усталених  перекладних  відповідників  і  виступає  семантичним новоутворенням. Існують три основні способи передачі метафоричних слів: метафоричним  словом,  що  має  подібний  характер  образності; метафоричним словом, що має інший характер; неметафоричним словом, що передає тільки денотативний зміст метафоричного слова.

У  статті  охарактеризовано  конвенційні  і  неконвенційні  символи.  У словниках  та  енциклопедіях  символів  містяться  конвенційні  символи. Різновидом конвенційних символів є жести, що є культурно обумовлени-ми  та  мають  договірний  характер.  Неконвенційний  символ  виникає у результаті творчого акту автора, являючи собою символізований троп, що поєднує концептуальний та вербальний аспекти знака.

Посилання

Hrynev, S. V. (1997). K utochneniyu nekotorykh osnovnykh poniatiy semyotyky. Fylolohycheskye nauky, 2, p. 67–75.

Pyrs, Ch. S. (2000). Lohycheskye osnovanyia teoryy znakov. SPb.: Aleteiia. 352 p.

Nöth, W. (1995). Handbook of Semiotics. Bloomington, Indianapolis: Indiana Uni-versity Press. 576 p.

Lotman, Yu. M. (1987). Symvol v systeme kultury. Trudy po znakovym systemam. XXI / Uchenye zapysky Tartus. hos. un-ta. Tartu: Tartuskyi hos. un-t. vyp. 754, p. 10–21.

Dirven, R., Verspoor M. (1998). Cognitive Exploration of Language and Linguistics. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 1, 301 p.

Losev, A. F. (1982). Znak. Symvol. Myf. Moskva: Moskovskyi hos. un-t. 480 s.

Komyssarov, V. N. (2000). Sovremennoe perevodovedenye: kurs lektsyi. M.: ЭTS. 192 p.

Karaban, V. I. (2004). Pereklad anhliiskoi naukovoi i tekhnichnoi literatury. Hrama-tychni trudnoshchi, leksychni, terminolohichni ta zhanrovo-stylistychni problemy. Vinnyt-sia: Nova knyha. 576 p.

Lakoff, G., Johson, M. (1980). Metaphor We Live By. Chicago; L.: The University of Chicago Press. 242 p.

Kövecses Z. (2002). Metaphor. A Practical Introduction. Oxford; N.Y.: Oxford Uni-versity Press. 287 p.

Kerlot, Kh. (1994). Slovar symvolov. M.: «REFL-book». 608 p.

Arutiunova, N. D. (1990). Obraz, metafora, symvol v kontekste zhyzny y kultury / otv. red. D. S. Lykhachev. Res Philologica. M.; L.: Nauka. p. 71–88.

Byrkenbyl, V. (1997). Yazyk intonatsyy, mymyky, zhestov. SPb.: Pyter. 224 p.

Завантаження

Опубліковано

2021-09-16