СЕМІОТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-188-195Ключові слова:
семіотика, знак, метафора, символ, жест, перекладні відповідникиАнотація
У статті розглянуто особливості перекладу метафор крізь призму семіотичного підходу. У роботі уточнено лінгвосемотичну типологію знаків (ікона – індекс – символ). Під індексами в семіотиці розуміють знаки, що виконують функцію вказівки чи впливу на деякий об’єкт. Іконічний знак базується на фактичній подібності означаючого і означуваного. Символ передбачає використання свого первинного змісту в якості форми іншого, як правило, культурно ціннішого змісту. Кожний знак має три види зв’яз-ків, без яких він не може виконувати своєї функції. Знак пов’язаний з тим, що він позначає, що в семіотиці називається семантикою знака. Існуючи в системі, знак пов’язаний з іншими знаками цієї системи. Знак пов’язаний з людьми, які використовують його, оскільки він може бути знаком лише для когось. Проаналізовано деякі труднощі перекладу англомовних метафор. Існують мовні та мовленнєві метафори. Перекладні відповідники перших зафіксовані в перекладних словниках. Мовленнєва метафора не має усталених перекладних відповідників і виступає семантичним новоутворенням. Існують три основні способи передачі метафоричних слів: метафоричним словом, що має подібний характер образності; метафоричним словом, що має інший характер; неметафоричним словом, що передає тільки денотативний зміст метафоричного слова.У статті охарактеризовано конвенційні і неконвенційні символи. У словниках та енциклопедіях символів містяться конвенційні символи. Різновидом конвенційних символів є жести, що є культурно обумовлени-ми та мають договірний характер. Неконвенційний символ виникає у результаті творчого акту автора, являючи собою символізований троп, що поєднує концептуальний та вербальний аспекти знака.
Посилання
Hrynev, S. V. (1997). K utochneniyu nekotorykh osnovnykh poniatiy semyotyky. Fylolohycheskye nauky, 2, p. 67–75.
Pyrs, Ch. S. (2000). Lohycheskye osnovanyia teoryy znakov. SPb.: Aleteiia. 352 p.
Nöth, W. (1995). Handbook of Semiotics. Bloomington, Indianapolis: Indiana Uni-versity Press. 576 p.
Lotman, Yu. M. (1987). Symvol v systeme kultury. Trudy po znakovym systemam. XXI / Uchenye zapysky Tartus. hos. un-ta. Tartu: Tartuskyi hos. un-t. vyp. 754, p. 10–21.
Dirven, R., Verspoor M. (1998). Cognitive Exploration of Language and Linguistics. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 1, 301 p.
Losev, A. F. (1982). Znak. Symvol. Myf. Moskva: Moskovskyi hos. un-t. 480 s.
Komyssarov, V. N. (2000). Sovremennoe perevodovedenye: kurs lektsyi. M.: ЭTS. 192 p.
Karaban, V. I. (2004). Pereklad anhliiskoi naukovoi i tekhnichnoi literatury. Hrama-tychni trudnoshchi, leksychni, terminolohichni ta zhanrovo-stylistychni problemy. Vinnyt-sia: Nova knyha. 576 p.
Lakoff, G., Johson, M. (1980). Metaphor We Live By. Chicago; L.: The University of Chicago Press. 242 p.
Kövecses Z. (2002). Metaphor. A Practical Introduction. Oxford; N.Y.: Oxford Uni-versity Press. 287 p.
Kerlot, Kh. (1994). Slovar symvolov. M.: «REFL-book». 608 p.
Arutiunova, N. D. (1990). Obraz, metafora, symvol v kontekste zhyzny y kultury / otv. red. D. S. Lykhachev. Res Philologica. M.; L.: Nauka. p. 71–88.
Byrkenbyl, V. (1997). Yazyk intonatsyy, mymyky, zhestov. SPb.: Pyter. 224 p.