Політика соціальної єдності Європейського Союзу та показники моніторингу
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-11-17Ключові слова:
політика соціальної єдності, Європейський Союз, моніторингові показникиАнотація
Питання об’єднання нації, національної або соціальної консолідації, єдності суспільства завжди були на порядку денному незалежної Української держави. Нагальною потребою є визначення перешкод на шляху до консолідації українського суспільства, а також чинників, які можуть сприяти його об’єднанню. Мета статті – узагальнення результатів науково-експертного дискурсу щодо соціальної єдності ЄС і показників його оцінки. Методологією дослідження є аналіз документів, досліджень та звітів Європейської комісії.
Дослідження європейської політики згуртування вимагає використання міждисциплінарного підходу, а також розгляду процесу в його цілісності, що потребує застосування систематичного підходу. Соціальна єдність вивчалася Європейським Союзом протягом останніх десятиліть, проведено багато досліджень теоретичного та емпіричного характеру. Більше того, це стало основною концепцією ефективного розвитку для багатьох суспільств. Механізмом практичної реалізації соціальної єдності є визнання цінностей плюралізму, соціального й громадянського діалогу. Обов’язковим атрибутом соціальної єдності суспільства є інститут соціального захисту та соціальної інтеграції. Соціальна згуртованість передбачає використання демократичних принципів для прийняття суспільно значущих рішень. Сутність соціальної єдності ЄС розглядаємо, виходячи із соціальних прав і доступу всіх громадян до їхніх прав і можливості їх використання та захисту. У центрі соціальної єдності суспільства – добробут більшості громадян, гармонійні й стабільні суспільні відносини. Умовою соціальної єдності є висока довіра громадян до управління та інститутів громадянського суспільства. У межах розробки системи соціальних показників ужито зусиль, спрямованих на концептуалізацію соціальної єдності у визначних сферах життя. Існує досить широкий спектр показників соціальної єдності для моніторингу, відповідно до чого списки зразкових індикаторів досить великі.
Предметом подальшого аналізу можуть стати більш детальні дослідження досвіду механізму єдності європейського суспільства для його прийняття й упровадження в Україні.