Гібридна війна Росії проти України: інформаційний наступ та механізми протидії
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-68-77Ключові слова:
гібридна війна, російсько-українська війна, інформаційна війна, інформаційна безпека, інформаційна стратегіяАнотація
У статті детально розглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Розкрито суть інформаційної війни, її трактування в межах різних підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України; виокремлено головні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виокремлено дві групи – нормативно-правові та інституційні. До першої групи відносяться законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів виділяються державні й недержавні інституції, діяльність яких спрямовано на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких націлено на нейтралізацію інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російському інформаційному наступу важливе місце відведено Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції й ін.
Значну увагу звернуто на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Зазначено, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії потрібно здійснювати на різних рівнях – геополітичному, ресурсному, громадськості.
У ході проведеного дослідження сформовано рекомендації щодо протистояння інформаційній війні. Проведено аналіз факторів інформаційних впливів і протидії інформаційній зброї, у результаті чого вказано низку можливих дій для реалізації протидії російській інформаційній ескалації в Україні з метою створення гідної й адекватної відповіді на інформаційні виклики сучасності.
Зараз уже зрозуміло, що інформаційна боротьба стає тим фактором, що впливає на саму війну, її початок, хід і результат. Це підтверджується агресією Росії проти України. Тому досить актуальною проблемою безпеки України є розробка концепції захисту системи інформаційно-аналітичного забезпечення завдань інформаційної боротьби.
Посилання
Eliashevska, N. (2015). Vrazlyvist Ukrainy do informatsiynoi viyny. Tele- ta radizhurnalistyka, Vol. 14, 165–169.
Lubkovitch, I. M. (2014). Mistse ukrainskyh mediy v informatsiyniy viyni 2013–2014 rr. Naukovi zapysky instytutu zhurnalistyky, № 56, 186–187.
Rastorguev, S. P. (1997). Informatsionnaya voyna kak tselenapravlennoe informatsionnoe vozdeystvie informatsionnyh sistem. Informatsionnoe obschestvo, № 1, 64–66.
Senchenko, M. (2014). Zaporuka natsionalnoi bezpeky v umovah informatsiynoi viyny. Visnyk Knyzhkovoi palaty, № 6, 3–9.
Dibb, P. (2016). Why Russia is a threat to the international order. Access: https://www.aspi.org.au/publications/why-russia-is-a-threat-to-the-internationalorder/Russia.pdf
Kofman, M., Rojansky, M. (2015). A Closer look at Russia’s «Hybrid War». Access: https://www.wilsoncenter.org/sites/default/files/7KENNAN%20CABLEROJANSKY%20KOFMAN.pdf
Lamb, Ch. J. (1997). The impact of information age technologies on operations other than war. In War in the information age: new challenges for U. S. security policy (ed. by Robert L Pfaltzgraff; Richard H Shultz). Washington: D. C.: Brassey’s, 256–268.