РОЗВИТОК КОМУНІКАЦІЙ МЕРЕЖЕВОЇ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В СУЧАСНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМАХ

Анотація

У статті представлено динаміку трансформації мережевих характеристик сучасного суспільства, пов‟язаних зі зміною якості й структури комунікацій, які розширюються та диференціюються в інтегрованому з інтернет-середовищем публічному просторі. Проаналізовано шляхи розвитку інформаційно-комунікативних технологій у всіх сферах: соціальній, політичній, економічній, культурній, – що зумовлено мережевою логікою розвитку соціальних суб‟єктів. Проведено аналіз актуальних досліджень, що стосуються проблем формування нової моделі організації соціально-політичного простору, у якому домінують горизонтальні мережеві комунікації та з‟являється безліч різноманітних акторів, котрі беруть участь у перетворенні публічної політики, а також зростають роль і значення мережевих структур, які володіють високим потенціалом самоорганізації й мобілізації. Розглянуто особливості функціонування української політичної системи, що, з одного боку, відображають глобальні тренди формування мережевої публічної політики; з іншого – наявні практики соціальних мереж, не завжди пов‟язані з нарощуванням ресурсів публічності й розвитком демократичних основ політики. Зауважено щодо домінування неформальних політичних комунікаційних практик, імітації публічності, формування кланової політики та патримоніальної політичної системи, що характеризують деструктивний потенціал соціальних мереж. У статті теоретично обґрунтовано концепт «інтернетизація в публічній регіональній політиці», що дає змогу розширити парадигмальне поле політичної науки, а також застосувати мережевий метод до аналізу української публічної політики, що дає можливість не лише пояснити нові соціально-політичні явища, але й визначити нові вектори розвитку сучасної політичної системи України, заснованої на принципах демократичної участі й співпраці держави та громадянського суспільства. Визначено ефекти інтернетизації комунікацій через проникнення мережевого суспільства в публічну політику й дії на неї, що має багатоаспектний характер та проявляються у вигляді змін на різних її рівнях, зумовлює появу інноваційних механізмів, котрі відтворюють її новий тип, а саме мережеву публічну політику.