ОСОБЛИВОСТІ ПОСТІНТЕГРАЦІЙНОЇ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВ БАЛТІЇ: АНАЛІЗ ВІДПОВІДНОСТІ ПОЛІТИЧНОМУ КУРСУ ЄС

Ключові слова: ЄС, держави Балтії, якість демократії, гендерна рівність, толерантність

Анотація

У статті запропонована авторська оцінка відповідності держав Балтії на сучасному етапі вимогам ЄС до держав-учасниць. Ставиться завданням за індикаторами гендерної рівності та толерантності виявити розбіжності політики Естонії, Латвії та Литви з ініціативами ЄС. Авторки аргументують, що попри очевидний поступ за останні три десятиліття в політичній модернізації, консолідація демократії для держав Балтії є викликом: на певних напрямках демократизації є успіхи, однак на багатьох – наявна стагнація та навіть регрес. Відзначено, що попри низку проблем у взаєминах з ЄС, держави Балтії демонструють виваженість і не схильні агресивно акцентувати на національних пріоритетах, як це характерно для окремих держав Центральної та Східної Європи. Щодо кожної з держав Балтії авторки вказали на причини, які посилюють ризики погіршення якості демократії та сповільнюють проєвропейську постінтеграційну демократизацію. Спільними характеристиками Естонії, Латвії та Литви виділено: зростання підтримки популістських, консервативних, націоналістичних політичних áкторів; посилення різноманітних етнічних стереотипів і соціальних фобій (гомофобії, мігрантофобії, ромофобії та ін.); збереження рудиментів попередньої недемократичної політичної культури, що суперечить ціннісній парадигмі ЄС. Відзначено відмінності між державами Балтії, які впливають на рівень ефективності постінтеграційної демократизації. Наголошено, що в усіх державах Балтії проблеми якості демократії напряму пов’язані з особливостями політичної культури населення (превалювання цінностей виживання над цінностями самовираження). Зроблено висновок: держави Балтії ще не відповідають повною мірою стандартам ЄС як інституційному, так і (особливо) на ціннісному рівні.

Посилання

1. Dawson, J., Hanley, S. (2016). What’s Wrong with East-Central Europe? The Fading Mirage of the "Liberal Consensus". Journal of Democracy, № 27 (1), P. 20–34 (in English).
2. Vachudova, M. A., Hooghe, L. (2009). Postcommunist Politics in a Magnetic Field: How Transition and EU Accession Structure Party Competition on European Integration. Comparative European Politics, № 7, P. 179–212 (in English).
3. A Union of Equality: Gender Equality Strategy 2020–2025 (2020). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX% 3A52020DC0152 (in English).
4. Alas, R., Kaarelson, T. (2008). Gender equality in post-socialist country: case of Estonia. Problems and Perspectives in Management, № 6 (2), P. 13–20 (in English).
5. Hansson, L., Aavik, K. (2012). The Effect of Gender and Ethnicity and Their Intersection on Work Satisfaction and Earnings in Estonia, 1993-2008. Studies in Transition States and Societies, № 4, P. 3–19 (in English).
6. Roosalu, T. (2013). Income Inequality and Equality. In: M. Heidmets (Ed.), Estonian Human Development Report, 2012/2013 (pp. 114–122). Tallinn: Eesti Koostöö Kogu (in English).
7. Saar, E., Helemäe, J. (2016). Differentiated Educational Pathways and Gender Inequalities in the Estonian Labour Market: What Is the Impact of the Systemic Change? In: T. Roosalu, D. Hofäcker (Eds.), Rethinking Gender, Work and Care in a New Europe (рр. 325–347). London: Palgrave Macmillan (in English).
8. Kokoriev, O. (2020). Instytutsiina ta tsinnisna vidpovidnist derzhav Baltii politytsi EU shchodo zmitsnennia liberalnoi demokratii. Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka» (in Ukrainian).
9. Kokoriev, O. (2020). Estonia's compliance with the principle of tolerance as a prerequisite for a United Europe. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia Mizhnarodni vidnosyny, № 2 (406), S. 133–140 (in Ukrainian).
10. Kokoriev, O. (2020). Vidpovidnist krain Baltii pryntsypu tolerantnosti yak peredumovy postupu Obiednanoi Yevropy. In: A. Kordonska, R. Kordonski (red.), Społeczność międzynarodowa w obliczu przemian: ujęcie wieloaspektowe (Vol. 4, рр. 32–49). Olsztyn: Instytut Nauk Politycznych UWM w Olsztynie (in Ukrainian).
11. Kokoriev, O. (2020). Tolerance vs intolerance: Latvia's case as an expression of value and institutional ambivalence. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Istoriia. Politolohiia, № 27, S. 126–134 (in Ukrainian).
12. Rungule, R., Seņkāne, S. (2018). Values of Latvians Across Socio-Demographic Groups. In: Kruk, Sergei (Ed.), Pluralism Anxiety. Acting Socially in Latvia (pp. 91–104). Rīga: Rīga Stradiņš University (in English).
13. On compliance of Section 155(1) of the Labour Law with the first sentence of Article 110 of the Constitution of the Republic of Latvia (2020). URL: https://www.satv.tiesa.gov.lv/en/cases/?search[number]=2019-33-01 (in English).
14. ECRI General Policy Recommendation No. 7 on National Legislation to Combat Racism and Racial Discrimination (2017). https://rm.coe.int/ecri-general-policy-recommendation-no-7-revised-on-national-legislatio/16808b5aae (in English).
15. Kokoriev, O. (2020). Sоcial anxiety and phobia on the basis of intolerance: case of the Republic of Lithuania. Epistemological studies in Philosophy, Social and Political Sciences, № 3 (1), P. 170–179 (in Ukrainian).
16. Beresniova, C. (2017). Holocaust Education in Lithuania: Community, Conflict, and the Making of Civil Society. Lanham: Lexington books (in English).
17. Poviliunas, A. (2011). Lithuania. Promoting Social Inclusion of Roma. European Commission.
Опубліковано
2021-02-09