ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗОВНІШНОПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЄС, НІМЕЧЧИНИ ТА УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-91-101Ключові слова:
зовнішньополітична комунікація, асиметрія комунікації, ЄС, Німеччина, УкраїнаАнотація
Метою дослідження є критичний аналіз підходів до вивчення міжнародної комунікації в глобальному середовищі та з’ясування специфіки процесів, що характеризують асиметрію зовнішньополітичної комунікації, оскільки сучасні комунікативні інструменти дозволяють формувати як позитивне сприйняття зовнішньополітичних ініціатив, так і негативне ставлення політиків або світового співтовариства до зовнішньополітичних дій. Таким чином, дослідження зосереджено на вивченні трансформації інструмен- тів зовнішньої політики ЄС; аналізі практики зовнішньополітичних комунікацій Німеччини та України; виявленні впливу деструктивних комунікацій на імідж ЄС, Німеччини та України в міжнародному інформаційному просторі. Основними висновками дослідження стали такі твердження: загострення українсько-російських відносин продемонструвало дисбаланс існуючих зовнішньополітичних орієнтацій; лідери ЄС переосмислили політичний вплив наднаціонального формування на сучасну систему міжнарод- них відносин; практика Німеччини у зовнішньополітичній комунікації стосується збереження позиції світового лідера, здатного впливати на вирішення складних міжнародних політичних і безпекових питань.
Посилання
Rana, Kishan S. (2011). 21st Century Diplomacy: A Practitioner’s Guide. Continu- um, 392 p.
RAND (2013). Internet Freedom and Political Space. / O. Tkacheva, L. H. Schwartz,
M. C. Libicki, J. E. Taylor, J. Martini, C. Baxter. URL: http://www.rand.org/content/dam/ rand/pubs/research_reports/RR200/RR295/ RAND_RR295.sum.pdf
Zernetska, O. (2016). Cybersecurity on US social networks. American history and politics: academic journal, № 1, p. 207–214. DOI: http://doi.org/10.17721/2521- 1706.2016.01.207-214
Pipchenko, N., Makarenko, I., Ryzhkov, M., & Zaitseva, M. (2021). The policy of European and Euro-Atlantic integration as a key factor for Ukraine’s transformation. Eu- ropean Spatial Research and Policy, 28(1), 265–285. DOI: https://doi.org/10.18778/1231- 1952.28.1.14
Shuliak, A., Shuliak, N. (2020). Praktyki Wdrażania i Wsparcia Polityki Bezpieczeństwa Informacyjnego. Inskrypcje. Półrocznik, R. VIII, z. 2 (15), p. 149–162. DOI: https://doi.org/10.32017/ip2020.2.12
Kenna, M. (2011). Social media: following EU public diplomacy and friending MENA. European Policy Centre: Policy Brief. URL: http://www.epc.eu/documents/up- loads/pub_1320_social_media.pdf
Türkan, A. (2012). Digital Diplomacy – Der Wandel der Außenpolitik im digitalen Zeitalter. Stuttgart: Institut für Auslandsbeziehungen e. V. (ifa), 20 s.
GESIS (2022). Flash Eurobarometer – 1992-2019. URL: https://dbk.gesis.org/ dbksearch/GDESC2.asp?no=0002&search=&search2=&DB=e&tab=0¬abs=&nf=1&af
=&ll=10
CES (2022). Extension: The European Union Constitution and the Lisbon Trea- ty. Carleton University Center for European Studies. URL: https://carleton.ca/ces/ eulearning/?p=635
European Commission (2022). Standard Eurobarometer 96 – Winter 2021–2022. URL: https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2553
European Commission (2022). Flash Eurobarometer 506 – EU’s response to the war in Ukraine. URL: https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2553
