КЛІМАТИЧНА ДЕЗІНФОРМАЦІЯ: ТРАКТУВАННЯ ТА СУМІЖНІ ПОНЯТТЯ

Анотація

Досліджено визначення кліматичної дезінформації та основних споріднених слів і фраз. Певну увагу приділено аналізу актуальності проблеми кліматичної дезінформації. Зазначено, що актуальність проблеми кліматичної дезінформації обумовлена кількома чинниками: складністю науки про зміну клімату в процесах, які становлять її феноменологію; існуванням різних парадигм у трактуванні причин та наслідків кліматичних змін; тим, що більшість людей не обізнана з проблемами, пов’язаними зі зміною клімату, поки що у світі не розв’язана проблема кліматичної грамотності населення; найбільшими розповсюджувачами кліматичної дезінформації дедалі частина стають соціальні мережі, котрі є одним із найпопулярніших джерел кліматичної дезінформації; дезінформація про науку щодо клімату та її рішення безпо- середньо перешкоджають потрібним політичним діям, зазначається, що навіть ненавмисно та без злого наміру поширена мізінформація може мати шкідливі наслідки.

Проаналізовано визначення базового терміна досліджуваної проблеми – «дезінформація» в англо- й українському мовному просторі (кліматична мізінформація, дезінформація, малінформація). Визначено, що останній термін – малінформація – трапляється в англомовному інформаційному просторі нечасто. Навіть не у всіх словниках він наявний.

Залежно від зв’язку цих понять із кліматом уживаються терміни «кліматич- на дезінформація», «дезінформація щодо клімату», «дезінформація щодо кліматичних змін». У статті як робочі терміни застосовують всі три поняття, спираючись на концептуальний вимір, запропонований у звіті Ради Європи, який ґрунтується на параметрах шкоди та брехні: кліматичні мізінформація, дезінформація й малінформація.

Звертається увага на класифікації тверджень про міз/дезінформацію щодо клімату, яку створили вчені з різних країн. В одній із них ідеться про п’ять основних наративів: «глобального потепління не відбувається», «парникові   гази   людини   не   спричиняють   глобальне   потепління», «вплив клімату непоганий», «кліматичні рішення не працюватимуть» і «кліматичний рух/наука є ненадійний». Одним із критеріїв класифікації можуть бути методи та прийоми дезінформації про клімат і кліматичну політику.