«РОСІЙСЬКА КРИЗА»: СПРОБА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ПОЛІТОЛОГІЇТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті запропоноване політологічне осмислення поняття «російська криза». Стверджується, що сучасна росія зазнає суспільно-політичних турбулентностей. Названі основні ознаки російської кризи: неспроможність держави виконувати базові функції безпеки та соціального захисту, утрата міжнародних позицій, експорт внутрішньої кризи за межі країни, відцент- рові рухи, криза електоральних процесів і легітимності влади, економічна нестабільність, зростання внутрішніх конфліктів, світоглядної ворожнечі, соціальних нерівностей, криза легітимності державного устрою. Режим рф приховує ці тенденції й зосереджується на розширенні внутрішніх репресивних заходів і міжнародного впливу авторитарних країн. Тривалий час академічне середовище до певної міри оминало висвітлення кризових явищ усередині росії. Проблема наразі активно переосмислюється, адже кризові процеси в рф набули всеохопного характеру, відбуваються на ґрунті соціальних, економічних, етнічних, релігійних, політичних процесів, у взаємодіях між інституціями, зацікавленими групами та персоналіями, у площинах влада–суспільство, влада–група, влада–індивід.

Дослідження російської кризи виявляється складним завданням через труднощі з доступністю джерел і відсутністю окремих ознак кризи в класичному політичному розумінні. Водночас аналіз емпіричних даних засвідчує зростання в рф рухів поневолених народів, збройного спротиву режиму, кількості диверсій, обстрілів, стихійних зрушень, а також поглиблення кризи в державних структурах. Статтю побудовано на принципах системності, науковості, історизму, з урахуванням базових алгоритмів політологічного аналізу та з опорою на GeoIntel дані тематичного моніторингу ГО «ЦДБС Прометей».

Для науки й громадянської освіти вивчення російської кризи є перспективним напрямом. Об’єктивне дослідження дасть змогу краще розуміти проблеми та контекст російсько-української війни, сприятиме розвитку критичного мислення й національної свідомості громадян. Відзначено, що кризові явища в різних сферах суспільно-політичного життя взаємопов’язані та лише посилюють руйнівні тенденції в рф. Обґрунтовано необхідність осмислення кризи з міждисциплінарної перспективи з опрацюванням широкої та верифікованої джерельної бази, на основі системних мо- ніторингових даних, у прозорих і захищених практиках документування. У майбутньому важливо розвивати дослідження різноманітних аспектів російської кризи: політико-управлінських, технологічних, військових, екологічних, соціальних й інших вразливостей рф.