ДЕПОРТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ ЯК МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ДЕЛІКТ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2024-02-307-321Ключові слова:
депортація, збройний конфлікт, злочин проти людяності, воєнний злочин, злочин геноциду, міжнародне кримінальне право, Міжнародний Кримінальний Суд, Римський СтатутАнотація
У статті проведено детальний аналіз чинних міжнародно-правових актів стосовно міжнародної кримінальної відповідальності за депортацію, у тому числі депортацію дітей. Виявлено, що масова та систематична депортація дітей в умовах збройного конфлікту, яку вчиняє російська федерація на тимчасово окупованих українських територіях, має ознаки одразу трьох найбільш тяжких міжнародних злочинів, які належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду – злочину проти людяності, воєнного злочину та злочину геноциду. Наголошено, що українська сторона повинна й надалі намагатися на міжнародному, у тому числі міжнародно- правовому рівні визнання депортації українських дітей геноцидом. Крім того, приділено значну увагу особливостям міжнародної кримінальної відповідальності за депортацію дітей, правовому статусу та юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Проаналізовано кроки, які вже зроблено в напрямі притягнення до відповідальності посадових осіб російської федерації, винних у депортації українських дітей. Розглянуто перспективи винесення остаточного рішення з цього приводу й можливості його примусового виконання. Водночас зазначено, що перспективи фактичного виконання майбутнього вироку МКС є досить сумнівними, оскільки російська федерація є постійним членом Ради Безпеки ООН і має право вето будь-якого її рішення. Окрему увагу приділено дослідженню чинного міжнародно-правового регулювання відповідальності держав за вчинені ними міжнародні протиправні діяння. Виявлено недієвість наявного механізму притягнення до відповідальності не лише окремих фізичних осіб, але й держав загалом, навіть за такі міжнародні злочини, як депортація дітей, які не можуть бути вчинені без задіяння всього державного апарату. За результатами дослідження виокремлено низку проблемних аспектів чин- ного міжнародно-правового регулювання та наявної системи міжнарод- них відносин у досліджуваній сфері, сформульовано рекомендації щодо їх подолання. Подальші наукові дослідження в цьому напрямі вбачаємо у вивченні проблеми соціальної підтримки та реабілітації дітей, які повернулися з рф після примусової депортації.
Посилання
1. Korniienko, M. V., Sukharieva, A. O. (2023). Observance and protection of human rights under martial law: the role of juvenile prevention police officers. Problemy stanovlen- nia pravovoi demokratychnoi derzhavy, 3, 9–13. DOI https://doi.org/10.32850/sulj.2023.3.2 (in Ukrainian).
2. Pro vidnovlennia prav osib, deportovanykh za natsionalnoiu oznakoiu: Zakon Ukrainy vid 17.04.2014 № 1223-VII. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 26, p. 896 (in Ukrainian).
3. Rymskyi Statut Mizhnarodnoho Kryminalnoho Sudu vid 17.07.1998 r. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text (in Ukrainian).
4. Elements of Crimes (2013). The Hague (The Netherlands): International Crimi- nal Court, 30 p. URL: https://www.icc-cpi.int/resource-library/Documents/ElementsOf- CrimesEng.pdf (in English).
5. Rabinovych, P. M. (2011). Torts against humanity as a specific type of offense. Nau- kovi pratsi Natsionalnoho universytetu «Odeska yurydychna akademiia», 10, 58–68 (in Ukrainian).
6. Hnatovskyi, M. M. (2007). Crimes against humanity in modern international crimi- nal law. Ukrainskyi shchorichnyk mizhnarodnoho prava, 5, 171–213 (in Ukrainian).
7. Repetskyi, V. M., Lysyk, V. M. (2009). Concepts and features of war crimes. Alma- nakh mizhnarodnoho prava, 1, 120–125 (in Ukrainian).
8. Zhenevska Konventsiia pro zakhyst tsyvilnoho naselennia pid chas viiny vid 12.08.1949 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text (in Ukrainian).
9. Bielievtseva, V. V. (2022). Legal principles of international protection of chil- dren’s rights during armed conflict. Protection of children’s rights in conditions of war: Zbirnyk materialiv kruhloho stolu do 110-richchia VDPU im. M. Kotsiubynskoho, 10–16 (in Ukrainian).
10. Konventsiia pro zapobihannia zlochynu henotsydu ta pokarannia za noho vid 09.12.1948. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_155#Text (in Ukrainian).
11. Nasylnytska deportatsiia nepovnolitnikh ukraintsiv maie oznaky henotsydu – ekspertka (2023). URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3664516-nasilnicka-deporta- cia-ukrainciv-mae-oznaki-genocidu-ekspertka.html (in Ukrainian).
12. Situation in Ukraine: ICC judges issue arrest warrants against Vladimir Vladi- mirovich Putin and Maria Alekseyevna Lvova-Belova (2023). URL: https://www.icc-cpi. int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirov- ich-putin-and (in English).
13. Lubinets u Davosi rozpoviv, skilky ditei vzhe povernuly z Rosii. (2024). URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-dity-davos-povernennya-ombudsmen-lubine- ts/32773991.html (in Ukrainian).
14. Rebrysh, R. I. (2016). Genocide as a crime against human security under inter- national criminal law. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, 41. 2, 127–129 (in Ukrainian).
15. Hrabovych, T. A. (2020). Articles on the responsibility of states for internationally wrongful acts (2001): the basis of the modern law of international responsibility. Naukovyi visnyk publichnoho ta pryvatnoho prava, 4, 240–245. DOI https://doi.org/10.32844/2618- 1258.2020.4.41 (in Ukrainian).
16. Resolution adopted by the UN General Assembly on 28 January 2002 № 56/83 “Responsibility of States for internationally wrongful acts”. URL: https://www.ilsa.org/Jes- sup/Jessup11/basicmats/StateResponsibility.pdf (in English).
