ПРО ПУБЛІЧНУ СЛУЖБУ В УКРАЇНІ

Анотація

(Рецензія: Малиновський В. Я. Публічна служба в Україні: підручник. Друге вид., доповн. і переробл. Київ: Вид. дім «Кондор», 2024. 476 с.)

Vasylevska T. E. About Public Service in Ukraine. Review of the Monograph: Malynovskyi, V. Ya. Public service in Ukraine: a Textbook. The Second Edition is Supplemented and Revised. Kyiv: Publishing House ”Condor”, 2024. 476 p.

Сучасні процеси становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток громадянського суспільства, інтеграція України в Європейське Співтовариство неможливі без функціонування ефективно- го інституту публічної служби – ключового механізму держави. З огляду на це, дослідження теоретичних засад публічної служби набуває важливого значення з позицій сучасного розуміння цього комплексного інституту та особливостей його функціонування в умовах воєнного стану й децентралізації влади. Зважаючи на це, дослідження публічної служби та підготовка відповідної навчальної літератури для підготовки фахів- ців у сфері публічного управління є актуальним і важливим завданням. Саме на його виконання спрямована рецензована праця професора В. Я. Малиновського.

У процесі підготовки другого видання підручника «Публічна служба в Україні» автором внесено суттєві зміни й оновлено фактологічний матеріал. Адже за шість років із часу виходу першого видання (2018 р.)¹ відбулося чимало змін у сфері публічної служби, зокрема 2 травня 2023 р. Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», також відбулися численні зміни в нормативно-правовому забезпеченні публічної служби.

Як і попередній варіант підручника, його друге видання вирізняється оригінальністю, професійним і творчим підходом до його структурної побудови, аргументованістю матеріалу, термінологічною логічністю, що, безумовно, робить його цінним не лише для навчального процесу, а й для розвитку управлінської науки загалом. У процесі підготовки підручника автором використано численні літературні джерела, зокрема проаналізо- вано наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, документальну базу у сфері публічного управління й публічної служби (закони, нормативно- правові акти, управлінські документи), узагальнено практичну діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування в контексті переходу до нового розуміння завдань і функцій публічної влади в принципово нових суспільно-політичних умовах.

До розділів другого видання підручника внесено суттєві зміни теоре- тико-методологічного характеру, однак збережено базовий авторський підхід щодо комплексного розгляду публічної служби, що складається із шести видів. Запропонована професором В. Малиновським у першому виданні підручника класифікація видів публічної служби пройшла перевірку часом і стала теоретичною основою для подальших наукових розробок із цієї тематики. У другому виданні ця класифікація зазнала певної  корекції,  зокрема  «безпекова  служба»  змінила  назву  на

«мілітаризована», а «правнича служба» – на «службу правосуддя», що, на нашу думку, збігається з авторським підходом, більшою мірою відповідає сутності цих видів публічної служби. Значний теоретико-методологічний розвиток отримала патронатна служба, котра, на відміну від першого видання, розглядається окремо в державних органах (законодавчому органі, системі виконавчої влади, системі правосуддя) та в органах місцевого самоврядування. Унесення певних змін також пов’язане з утворенням нових державних органів, наприклад Служби економічної безпеки.

Автор суттєво оновив перелік рекомендованої літератури до кожного розділу, що включає останні розробки з відповідної тематики, а також предметний покажчик, у якому, окрім законодавчої термінології, розміще- ні поняття, розроблені автором. Усе це позитивно позначилося на якості рецензованої праці, її структурі, викладі навчального матеріалу в лаконіч- ній, доступній для засвоєння здобувачами вищої освіти формі.

Очевидно, що окремі наукові підходи автора можуть та повинні ви- кликати професійну дискусію, що є цілком очевидним для управлінської науки. Адже окремі положення, запропоновані автором, ще не здобули остаточного трактування в науці. Але це застереження не варто вважати недоліком, а доцільно віднести до переваг, адже це стимулюватиме дослідників до нових наукових розробок і напрямів у сфері публічної служби.

Усе сказане вище свідчить про високий науково-методичний рівень другого видання підручника «Публічна служба в Україні», який, без сумніву, є вагомим внеском у розвиток інституту публічної служби як у теоретичному, так і в практичному аспектах. Відповідно, можна передбачити його практичну цінність для фахової підготовки студентів спеціальності «Публічне управління та адміністрування», підвищення кваліфікації публічних службовців й усіх, хто цікавиться проблемами
публічного управління.