ВІДМІННІСТЬ ПОТЕНЦІАЛІВ ДЕРЖАВ ЯК КЛЮЧОВА ДЕТЕРМІНАНТА АСИМЕТРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2025-02-6-18Ключові слова:
асиметрія, асиметричні відносини, асиметрія міжнародних відносин, потенціалАнотація
У статті розглянуто концепцію асиметрії міжнародних відносин як характеристику особливостей відносин між нерівномірними акторами. Наведено емпіричні докази того, що ключовою детермінантою асиметрії міжнародних відносин є різниця потенціалів держав. Саме нерівність силових показників є визначальною та принциповою ознакою у формуванні асиметрії міжнародних відносин. Зазначається, що асиметрія матеріальних можливостей може суттєво впливати на результати відносин між непропорційними акторами. Практика міжнародних відносин свідчить, що асиметрія потенціалів країн створює основу для демонстрації у відносинах переваг однієї країни над іншою, незважаючи на правову рівність усіх держав незалежно від економічних, соціальних і політичних відмінностей. Асиметрія, яка проявляється в міжнародних відносинах, певною мірою є визначальною між сусідніми нерівноправними акторами, що може становити загрозу суверенітету слабшої держави. Асиметрія у відносинах має наслідки, котрі виходять далеко за межі простої економічної співпраці. Визнається, що це може загрожувати миру та безпеці, завдати значної шкоди суспільству, обмежити його блага. Невдоволення порушенням інтересів держави у відносинах із сильнішою державою може призвести до хвилювань, ворожнечі, насильства. Вивчення асиметрії має зосереджуватися насамперед на відносинах; безумовно, важливими є структурні показники держави і її місце в складній системі міжнародних відносин. Крім того, перевага в потенціалі великої держави над малою не завжди є запорукою асиметричного (нерівноправного) діалогу, оскільки її ще потрібно вміти реалізувати на практиці. Утім, системні параметри, конфігурація балансу сил, що відображає наявність центрів сили, монологічне спілкування з проявами загроз і презирства (без потреби зворотного зв’язку) залишаються основними елементами в асиметричних міжнародних відносинах, які значною мірою живляться нерівністю можливостей.
Посилання
1. Jackson, G. (2015). The showdown that wasn’t: U.S.-Israeli relations and American domestic politics, 1973–75. International Security, 39(4). 130–169.
2. Dittmer, L. (1981). The Strategic Triangle: An Elementary Game-Theoretical Analy- sis. World Politics, vol. 33, no. 4, 485–515.
3. Long, T. (2017). It’s not the size, it’s the relationship: from «small states» to asym- metry. International Politics, 54 (2), 144–160. Retrieved from https://centaur.reading. ac.uk/59064/3/Long-IP-1.
4. Mattes, M. (2012). Reputation, symmetry, and alliance design. International Orga- nization, 66(4), 679–707.
5. Morrow, J. (1991). Alliances and asymmetry: An alternative to the capability aggre- gation model of alliances. American Journal of Political Science, 35(4), 904–933.
6. Park, C. (1975). The influence of small states upon the superpowers: United States- South Korean relations as a case study, 1950–53. World Politics, 28(1), 97–117.
7. Pfetsch, F. (2011). Power in International Negotiations: Symmetry and Asymmetry.
Dans Négociations, (n 16), 39–56.
8. Thayer, C. (2011). The Tyranny of Geography: Vietnamese Strategies to Constrain China in the South China Sea. Contemporary Southeast Asia, vol. 33, No. 3, 348–369.
9. Tokatlian, J. (2007). Las Relaciones Entre Latinoamérica y China: Un Enfoque Para Su Aproximación. Análisis Político, vol. 20, N. 59, 46–56. Retrieved from https://dialnet. unirioja.es/servlet/articulo?codigo=9471663
10. Harrison, H. (2005). Driving the Soviets up the Wall: Soviet-East German Rela- tions, 1953–1961. Princeton, NJ: Princeton University Press.
11. Shin, Gi-Wook (2016). Asymmetry of Power and Attention in Alliance Politics: The US-Republic of Korea Case. Australian Journal of International Affairs, 70(3), 1–21. Retrieved from https://doi.org/10.1080/10357718.2015. 1113228.
12. Womack, B. (2003). Asymmetry and Systemic Misperception: China, Vietnam and Cambodia during the 1970s asymmetry. The Journal of Strategic Studies, vol. 26, No. 2, June. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/01402390412331302995
13. Womack, B. (2004). Asymmetry Theory and China’s Concept of Multipolarity. Journal of Contemporary China, 13 (39), 351–366. Retrieved from https://pdfs.semantic- scholar.org/ed61/fecb11d32e3eda43377b76c31d4799483056.pdf
14. Womack, B. (2006). China and Vietnam: The Politics of Asymmetry. New York: Cambridge University Press, 281 р.
15. Womack, B. (2008). China as a normative foreign policy actor. CEPS Centre for European Policy Studies, 265–299.
16. Womack, B. (2010). China Among Unequals: Asymmetric Foreign Relationships in Asia. Singapore: World Scientific, 540 p.
17. Womack, B. (March, 2012). Asymmetry and China’s Tributary System. Oxford, Journals Social Sciences Chinese Journal of International Politics, vol. 5, Issue 1. Retrieved from https://academic.oup.com/cjip/article/5/1/ 37/343602
18. Womack, B. (2016). Asymmetry and International Relationships. New York: Cam- bridge University Press, 220 p.
19. Keohane, R., Nye, J. (1977). Power and Interdependence: World Politics in Transi- tion. Boston: Little Brown, 273 p.
20. Baldwin, D. (October, 2016). [Review] Baldwin on Womack, Asymmetry and In- ternational Relationships. H-Diplo. Retrieved from https://www.h-net.org/reviews/showrev. php?id=47095
21. Tung, N. (November, 2022). From former foes to friends: strategic adjustment in America’s security policy toward Vietnam and the influence of the China factor. The Pacific Review. DOI:10.1080/09512748.2022.2142273
22. Olson, L. (2010). Citizens of London: the Americans who stood with Britain in its darkest, finest hour. New York: Random House.
23. Long, T. (March, 2021). The United States in Latin America: lasting asymmetries, waning influence? External Powers in Latin America: geopolitics between Neo-extractivism and South-South Cooperation. Routledge, 15–28. DOI:10.4324/9780429351808-1/united- states-latin-america-tom-long
