Політика національного брендингу Чеської Республіки: інституціональні та програмні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-67-77Ключові слова:
національний брендинг, національні інтереси, громадська думка, Чеська РеспублікаАнотація
В статті бренд країни розуміється як певний комплекс думок, відчуттів, асоціацій та уявлень, що виникають у людини, коли вона, приміром, бачить, чує назву країни, чи купує товар вироблений у цій країні тощо. Брендинг країни трактується як інструмент забезпечення її ефективного розвитку, а маркетингова мета бренду країни як необхідність вигідно "продати" країну на ринку тих чи інших послуг, виділивши її переваги з-поміж країн-конкурентів. Метою статті є дослідження інституціональних та програмних аспектів політики національного брендингу Чеської Республіки на міжнародній арені. Автор показує як держава намагалася застосувати технології національного брендингу, для просування своїх інтересів та забезпечення серед зарубіжних аудиторій впізнаваності. Зазначено, що у Чехії діє ціла низка інституцій, що мають відношення до формування та просування бренду країни. Насамперед згадуються «Чеські центри» — мережа організацій, що фінансуються МЗС країни і розглядаються як активний інструмент зовнішньої політики Чеської Республіки у сфері публічної дипломатії. Зазначається важлива роль Національного туристичного управління Чеської Республіки «CzechTourism». Стверджується, що основною метою мережі закордонних представництв агентства CzechTourism є просування Чеської Республіки на даних ринках, формування позитивного іміджу країни і збільшення обсягу приїздів закордонних гостей. Крім того, філії агентства CzechTourism здійснюють різноманітну рекламну діяльність. У статті проаналізовано і такі структурні підрозділи, як Інститут туризму та Чеське бюро конгресів. Місією Інституту туризму є надання аналітичних та інформаційних послуг іншим організаційним компонентам агентства, а також професійній та широкій громадськості. Чеське бюро конгресів є неприбутковою організацією, що пов’язана з Національним туристичним управлінням ЧР. Авторка робить висновок, що досліджувана країна розробляла й намагалася реалізувати певні програми як просування країни в цілому, так і секторального просування. Вона зауважує, що для підготовки окремих програм залучалися авторитетні іноземні компанії, що свідчить про рівень уваги з боку держави до ефективного використання комунікативного інструментарію.
Посилання
2. Civic Initiative Česko / Czechia [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.czechia-initiative.com/ (переглянуто 30 червня 2017 року)
3. Czech Centres [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.czechcentres.cz/ (переглянуто 30 червня 2017 р.)
4. CzechTourism [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.czechtourism.com/ (переглянуто 30 червня 2017 р.)
5. Czech Convention Bureau [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.czechconvention.com/ (переглянуто 30 червня 2017 р.)
6. CzechInvest [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.czechinvest.org/ (переглянуто 30 червня 2017 р.)
7. CzechTrade [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.czechtradeoffices.com/ (переглянуто 30 червня 2017 р.)
8. Concept For a Unified Presentation of the Czech Republic [Електронний ресурс] // Ministry of Foreign Affairs of the Czech Republic. – Режим доступу: http://www.mzv.cz/public/77/90/26/23684_14945_concept_unified_presentation_czech_republic.pdf (переглянуто 30 червня 2017 р.)
9. Dinnie K. Nation Branding: Concepts, Issues, Practice / Keith Dinnie. — Oxford: Butterworth-Heinemann, 2008. — 264 p.
10. Strategy of Czech Centres: 2012→2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.czechcentres.cz/_sys_/FileStorage/download/5/4539/ czechcentresdef.pdf (переглянуто 30 червня 2017 р.)