ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СВІТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НОВОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-33-45Ключові слова:
«біполярність», «однополярність», «поліцентричність», «світовий порядок», «новий світовий порядок», «наддержава»Анотація
У статті розглядаються питання розподілу світу між розвиненими державами: чому виникає потреба розмежування країн за певною ознакою, яким чином проводиться розподіл, які структурні елементи приймають участь та що відбувається із геополітичною ситуацією внаслідок поділу сфер впливу. Автор наголошує на довготривалості, послідовності та невідворотності цих процесів. Наукова новизна статті полягає в тому, що автор не тільки використовує філософію для побудови логічної моделі світового порядку, але і вдається до використання історичного, економічного та політичного підходів для різнобічного аналізу цього питання та позбавлення суб'єктивізму при його оцінці. В дослідженні розглядаються поняття біполярності, однополярності та багатополярності - їх значення, суть, практичні приклади з історії людства. Автор проводить онтологічний аналіз світового порядку, як важливої складової людського буття. Основна увага приділяється наддержавам: США та СРСР. Автор з'ясовує, які чинники призвели до гегемонії цих країн, та які виклики це створює для сьогодення. Важлива увага приділяється розпаду Радянського союзу, як природнього завершення циклу панування наддержави та падіння біполярної картини світу. В результаті зароджується новий світовий порядок із багатьма державами та міжнародними угрупуваннями на чолі, що свідчить про перехід до багатополюсного поділу світу за сферами впливу. Автор досліджує трансформаційні процеси, які відбулися внаслідок цього переходу, описує основних лідерів та претендентів на місце нового гегемона. Головним фаворитом є Китай - автор ретельно досліджує міжнародну діяльність, соціально-економічні показники, політику та власні думки Піднебесної стосовно позиції наддержави. Тим не менш, у статті виділяється ціла група чинників наддержавності, яким об'єктивно не відповідають ні Китай, ні основні конкуренти, ЄС та Росія. Аналізуються основні моменти, які гальмують вищезгадані країни та не дозволяють їм посісти місце нового світового гегемона.
Посилання
Moises Naim: Vid vladnykh kabinetiv do poliv bytvy y tserkov, a potim i do derzhavy, abo chomu sohodni buty pry vladi oznachaie zovsim inshe, nizh kolys/Moises Naim; per. z anhl. O. Demianchuk. Kyiv. 2018. 448 s.
Walsh B. The American Century Isn’t Over // Time. (2015.12.03). URL: http://time.com/3741856/the-american-century-isnt-over/
Clover C. Chinese arms sales surge 143% in 5 years // Financial Times. (2015.16.03). URL: http://www.ft.com/intl/cms/s/0/52eb31a4-cb99-11e4-aeb5-00144feab7de.html#axzz3Vrc9ALTW
Rachman G. China"s money magnet pulls in US allies // Financial Times. (2015. 16. 03). URL: http://www.ft.com/intl/cms/s/0/cd466ddc-cbc7-11e4-aeb5-00144feab7de.html#axzz3Vrc9ALTW
Interesy RF i SShA v otnoshenii Ukrainy nesovmestimy drug s drugom // Kommersant (19.12.1914). URL: http: //www.kommersant.ru/doc/2636177
Daniel Yergin. The Prize: The Epic Quest for Oil, Money, and Power. — США: Simon & Schuster, (1991). — P.397-398, P. 403-404
Vinogradov A.O. Evropejskoe nastuplenie Pekina - taktika ili strategija? // Problemy Dal'nego Vostoka. -2014.- # 5.- S. 51
15 krain Aziatsko-Tykhookeanskoho rehionu pidpysaly naibilshu v sviti uhodu pro vilnu torhivliu URL: https://lb.ua/world/2020/11/15/470648_15_krain_aziatskotihookeanskogo.html
Gazeta «Izvestija». Vypusk 8 avgusta 1990 g.
Simonija N.A., Torkunov A.V. Jenergobezopasnost' ES i Rossija // Polis. Politicheskie issledovanija. - 2014. - # 5. - S. 9-19
