МІГРАЦІЙНИЙ ЧИННИК ЗНИЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Автор(и)

  • Tetiana Khlivniuk Одеський національний університет імені І. І. Мечникова https://orcid.org/0000-0002-7636-9088

DOI:

https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-256-270

Ключові слова:

соціальна держава, іммігранти, біженці, соціальні права, соціальні гарантії, національні системи соціального забезпечення

Анотація

Аналіз впливу імміграції на стійкість соціальної держави аргументований: 1) довготривалою (понад півстоліття) кризою соціальної держави; 2) стрімким зростанням у високорозвинених державах кількості іммігрантів, особливо – біженців, прийняття та інтеграція яких є затратною. Відзначено, що вплив імміграційного чинника на соціальну державу узалежнений від того, про яку з груп мігрантів йдеться (від висококваліфікованих трудових мігрантів, за яких конкурують провідні держави, до біженців з зон конфліктів та воєн). Аргументовано, що навантаження на соціальну державу зростає передусім в частині іммігрантів-біженців, які мають складності з інтеграцією у новий соціум та на ринку праці. Вказано на фактори, від яких узалежнений характер впливу імміграції на соціальну державу: 1) вік іммігрантів, у якому вони прибувають; 2) швидкість, з якою мігранти виходять на ринок праці; 3) час, упродовж якого мігранти узалежнені від допомоги від держави; 4) характеристики людського капіталу іммігрантів; 5) розмір соціальних виплат, обсяг соціальних гарантій, які надані мігрантам та ін. Підкреслено, що вже друге десятиліття поспіль (з початку у 2008 році глобальної фінансової кризи) у більшості соціальних держав зменшується як державна (бюджетна економія), так і суспільна підтримка соціальних програм для іммігрантів. Після європейської міграційної кризи 2015 року увага урядів соціальних держав приділена не стільки інтеграції мігрантів, скільки зміцненню зовнішніх кордонів ЄС для убезпечення від неконтрольованого потоку біженців. Звернено увагу, що рецесія після локдаунів, зумовлених Covid-19, вкотре посилює режим економії навіть у найрозвиненіших соціальних державах, що позначається на реалізації іммігрантами гарантованих їм соціальних прав. Підкреслено, що зростання чисельності іммігрантів у розвинених країнах хоч і посилює тиск на національні інститути соціальної держави, але є лише одним із чинників зниження стійкості класичних моделей соціальної держави. Проблема, на думку авторки статті, вбачається радше у нездатності політичного істеблішменту організувати швидку інтеграцію новоприбулих мігрантів на ринку праці.

Посилання

Andersson, P., Wadensjö, E. (2008). Arbetskraftens rörlighet I Norden: drivkrafter och effekter. Nordiska ministerrådet.

Bakker, L., Dagevos, J., Engbersen, G. (2017). Explaining the refugee gap: A longitudinal study on labour market participation of refugees in the Netherlands. Journal of Ethnic and Migration Studies, 43 (11), 1775–1791.

Banting, K., Johnston, R., Kymlicka, W., Soroka, S. (2006). Do multiculturalism policies erode the welfare state? An empirical analysis. In: K. Banting, W. Kymlicka (Eds.), Multiculturalism and the Welfare State: Recognition and Redistribution in Contemporary Democracies (pp. 49–91). Oxford: Oxford University Press.

Bevelander, P., Hellström, A. (2019). Pro- and antimigrant mobilizations in polarized Sweden. In: A. Rea, M. Martiniello, A. Mazzola, B. Meuleman (Eds.), The refugee reception crisis in Europe: Polarized opinion and mobilizations (pp. 75–94). Editions de l’Université de Bruxelles.

Burgoon, B. (2014). Immigration, Integration, and Support for Redistribution in Europe. World Politics, 66 (3), 365–405.

Burgoon, B., Koster, F., van Egmond, M. (2012). Support for redistribution and the paradox of immigration. Journal of European Social Policy, 22 (3), 288–304.

Byström, M., Frohnert, P. (2013). Reaching a state of hope: Refugees, immigrants and the Swedish Welfare State, 1930–2000. Nordic Academic Press.

Cappelen, C., Peters, Y. (2018). The impact of intra-EU migration on welfare chauvinism. Journal of Public policy, 38 (3), 389–417.

Fariza, I., Doncel, L. (21 May 2014). El abogado de la UE avala que Alemania niegue ayudas sociales a europeos. El País.

Fenwick, C. (2019). The political economy of immigration and welfare state effort: evidence from Europe. European Political Science Review, 11 (3), 357–319.

Frödin, O., Kjellberg, A. (2018). Labour migration from third countries to Swedish low-wage jobs. Nordic Journal of Working Life Studies, 8 (1), 65–85.

Globerman, S. (2019). Highly educated immigrants: Economic contributions and implications for public policy. Fraser Institute.

Gugushvili, D., Ravazzini, L., Ochsner, M. et al. (2021). Welfare solidarities in theage ofmass migration: evidence from European Social Survey 2016. Acta Politica, 56, 351–375.

Hajighasemi, А., Oghazi, P. (2021). Outcomes of Swedish migration and economics of the welfare system. Economic Research-Ekonomska Istraživanja, 35. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/1331677X.2021.1952089

Hansen, M. F., Schultz-Nielsen, M. L., Tranaes, T. (2017). The fiscal impact of immigration to welfare states of the Scandinavian type. Journal of Population Economics, 30 (3), 925–952.

Hennessey, G., Hagen-Zanker, J. (2020). The fiscal impact of immigration: A review of the evidence. Working Paper 573. Swiss Agency for Development and Cooperation SDC.

Huber, E., Stephens, J. D. (2001). Development and Crisis of the Welfare States: Parties and Policies in Global Markets. Chicago: University of Chicago Press.

Invandring till Sverige (2021). Statistikmyndigheten SCB. URL: https://www.scb.se/hitta-statistik/sverige-i-siffror/manniskorna-i-sverige/invandring-till-sverige/

Khoma, N., Vdovychyn, I. (2020). Deconstruction of the Welfare State: The Impact of Globalization and Technological Factors. Revija za socijalnu politiku, 27 (3), 269–285.

Koopmans, R. (2010). Trade-Offs between Equality and Difference: Immigrant Integration, Multiculturalism and the Welfare State in Cross-National Perspective. Journal of Ethnic and Migration Studies, 36 (1), 1–26.

Korpi, W., Palme, J. (2003). New Politics and Class Politics in the Context of Austerity and Globalization: Welfare State Regress in 18 Countries, 1975–1995. American Political Science Review, 97 (3), 425–446.

Magni-Berton, R. (2014). Immigration, redistribution, and universal suffrage. Public Choice, 160 (3-4), 391–409.

Mewes, J., Mau, S. (2013). Globalization, socio-economic status and welfare chauvinism: European perspectives on attitudes toward the exclusion of immigrants. International Journal of Comparative Sociology, 54 (3), 228–245.

Migration and migrant population statistics (2020). Eurostat. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Migration_and_migrant_ population_statistics#Migrant_population:_23_million_non-EU_citizens_living_in_the_EU_on_1_ January_2020

Nyman, P., Ahlskog, R. (2018). Fiscal effects of intra-EEA migration. Reminder Project.

Oxford Economics (2018). The fiscal impact of immigration on the UK: A report for the Migration Advisory Committee. Oxford Economics.

Ruist, J. (2014). Free immigration and welfare access: The Swedish experience. Fiscal Studies, 35 (1), 19–39.

Ruist, J. (2019). Global Migration: orsaker och konsekvenser. SNS förlag.

Sanandaji, T. (2017). Migrationen och välfärdsstatens finansiering. Kvartal. https://kvartal.se/artiklar/migration-och-valfardsstatens-finansiering/

Sannerstedt, A. (2013). Skånska attityder till flyktingar och mångkulturalism. In: J. Ohlsson, A. Bergström (Eds.), Vanor och attityder i förändring. Samhälle, opinion och medier i Skåne (рр. 75–91). SOM-institutet.

Schall, C. E. (2016). The rise and fall of the miraculous welfare machine: Immigration and social democracy in twentieth-century Sweden. Cornell University Press.

Schierup, C.-U., Ålund, A. (2011). The end of Swedish exceptionalism? Citizenship, neoliberalism and the politics of exclusion. Race & Class, 53 (1), 45–64.

Scocco, S., Andersson, L. F. (2015). 900 miljarder skäl att uppskatta invandring En analys av invandringens effekter på de offentliga finanserna i Sverige 1950–2014. Arena idè.

Share of elderly population in Sweden in selected years from 1970 to 2020, by age group. Statista. URL: https://www.statista.com/statistics/525637/sweden-elderly-share-of-the-total-population-by-age-group.

Widfelt, A. (2015). Extreme right parties in Scandinavia. Routledge.

Widmalm, S. (2018). The ideology of economism can explain the rise of right-wing populism in upcoming Swedish election. Response, 3. URL: http://tidskriftenrespons.se/artikel/ideology-economism-can-explain-rise-right-wing-populism-upcoming-swedish-election/

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-27