ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ ШКОЛИ ГЕОПОЛІТИКИ

Автор(и)

  • Галина Копачинська Волинський національний університет імені Лесі Українки
  • Любомир Ревага Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-148-164

Ключові слова:

геополітика, геополітична школа, історичний етап, Франція, розвиток, П. В. де ла Блаш

Анотація

В статті проаналізовано становлення та розвиток французької школи геополітики як однієї із провідних шкіл геополітичної науки. Розкрито зміст поняття «геополітика» та основні підходи до її визначення. Обґрунтована необхідність дослідження та аналізу основних етапів формування французької школи геополітики.  Розглянуто характерні риси зародження геополітики у Франції та доведено, яким чином історія самої держави вплинула на особливості зародження та еволюції геополітики та геополітичних концепцій в ній. Проаналізовано основні праці вітчизняних та зарубіжних науковців стосовно особливостей формування французької школи геополітики. Запропоновано наукові методи, за допомогою яких комплексно розкрито історичні етапи розвитку французької школи геополітики. На основі отриманих результатів дослідження, в статті, було запропоновано виокремлення 4 основних етапів історичного розвитку французької школи геополітики, а саме: І-й етап включає хронологічні межі кінця ХІХ-поч. ХХ ст. – він характеризується появою політичної географії та геополітики. Саме в цей період у Франції з’являються праці Е. Реклю, якого вважають інтелектуальним батьком французької геополітики. Також у цей період активно впроваджував свою наукову діяльність Відаль де Ла Бланш, який став засновником французької географічної школи. ІІ-й етап (поч. ХХ-середина ХХ ст.) – важливе значення має наукова діяльність Ж. Анселя, Л. Февра. На цьому етапі відбуваються протиріччя у наукових дискусіях Франції та Німеччини, що безпосередньо мали вплив на формування французької школи геополітики. ІІІ-й етап (середина ХХ-кінець ХХ) – на цьому етапі питання постколоніальних відносин входить до наукових інтересів І. Лакоста. Цей період характеризується активною зовнішньополітичною діяльністю Ш. де Голля, який заклав основний фундамент для подальшого руху Франції, а його погляди стали дороговказом для наступників. Третій період становлення французької геополітики припадає на роки діяльності відомого французького географа і геополітика, засновника школи «внутрішньої геополітики» І. Лакоста. IV-й етап (кінець ХХ ст. - до тепер) – французька геополітика стала спрямована на просуванні ідеї створення Європи як потужного центру майбутнього багатополярного світу з розрахунком зайняти в ньому гідне місце. На цьому етапі важливою для розвитку французької геополітики є напрацювання Ж. Атталі, П. Галлуа, М. Фуше, Е. Тодда. В статті розкрито основні характеристики кожного з досліджуваних етапів. Обґрунтовано доцільність їх виділення в таких часових рамках, які представлені в статті. Було розглянуто праці класиків французької школи геополітики та проаналізовано їх основні геополітичні ідеї та погляди. В статті особливо увагу було приділено дослідженню праць сучасних представників геополітичної науки, які вбачають Францію нерозривно пов’язаною з європейською спільнотою.

Ключові слова: геополітика, геополітична школа, історичний етап, Франція, розвиток, П. В. де ла Блаш.

Посилання

Вегеш, М. (2020). Геополітика в постатях і термінах : підручник для студентів і аспірантів спеціальності «Політологія». Ужгород : Видавничий дім «Гельветика»

Денисенко, К. Ю. (2009). Геополітика та геостратегія Франції : автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.04. Київ.

Малиновська, Н. В. (2015). Зовнішньополітичні концепції Французької Республіки. Вісник Дніпропетровського університету, 2, 155-165. file:///C:/Users/user/Desktop/693-%23%23default.genres.article%23%23-1420-1-10-20151113.pdf (дата звернення: 29.09.2022).

Омельченко, О. А. (2014). Геополітика Франції в ракурсі етнопсихологічних особливостей нації. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, 5, 122-127. http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/6574/Omelchenko.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 29.09.2022).

Тодд, Е. (2006). Після імперії. Есе про загнивання американської системи. Львів: Кальварія.

Aron, R. (1962). Paix et guerre entre les nations, Paris, Calmann-Levy.

Brigot, А. (2003). Compte rendue. Etudes internationales, vol. 34, № 3. РР: 550-556.

De la Blache, P. V. (1913). Des caractères distinctifs de la géographie. https://www.persee.fr/doc/geo_0003-4010_1913_num_22_124_8245 (accessed on: 29.09.2022).

Febvre, L. (1992). Combats pour l'histoire. Paris: Librairie Armand Colin.

Foucher, M. (2009). L’Europe et l’avenir du monde, Ed. Odile Jacob https://www.diploweb.com/M-Foucher-L-Europe-et-l-avenir-du.html

Lacoste, Y. (1986). Géopolitique des régions de France, t.1 : La France septentrionale, Paris, Fayard

Moreau-Defarge, F. (2009). Introduction à la géopolitique. Paris, éd. Seuil.

Reclus, Е. (1894). Geographie Universelle. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k31525j.texteImage (accessed on: 29.09.2022).

REFERENCES

Vegech, M. (2020). Heopolytyka v postatyakh y termynakh : pidruchnyk dlya studentyv y aspirantyv spetsyalnosty «Polytologya». Uzhgorod : Gelvetyka.

Denysenko, K. Y. (2009). Heopolytyka ta heostratehya Frantsiy : avtoref. dis. … kand. polit. nauk: 23.00.04. Kyyiv.

Malynovska, N. V. (2015). Zovnyshnyopolytichny kontseptsyi Frantsuzkoyi Respublyky. Visnyk Dnypropetrovskogo unyversitetu, 2. 155-165. file:///C:/Users/user/Desktop/693-%23%23default.genres.article%23%23-1420-1-10-20151113.pdf (data zvernenya: 29.09.2022).

Omelchenko, O. A. (2014). Heopolytyka Frantsiy v rakursy etnopsyhologichnyh osoblivostey natsiy. Naukoviy chasopis NPU imeny M. P. Dragomanova, 5, 122-127. http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/6574/Omelchenko.pdf?sequence=1&isAllowed=y (data zvernenya: 29.09.2022).

Todd, E. (2006). Pyslya imperiy. Ese pro zagnivanya amerikanskoyi systemi. Lvyv: Kalvarya.

Aron, R.(1962). Paix et guerre entre les nations, Paris, Calmann-Levy.

Brigot, А. (2003). Compte rendue. Etudes internationales, vol. 34, № 3.

De la Blache, P. V. (1913). Des caractères distinctifs de la géographie. https://www.persee.fr/doc/geo_0003-4010_1913_num_22_124_8245 (accessed on: 29.09.2022).

Febvre, L. (1992). Combats pour l'histoire. Paris: Librairie Armand Colin.

Foucher, M. (2009). L’Europe et l’avenir du monde, Ed. Odile Jacob https://www.diploweb.com/M-Foucher-L-Europe-et-l-avenir-du.html (accessed on: 29.09.2022).

Lacoste, Y. (1986). Géopolitique des régions de France, t.1 : La France septentrionale, Paris, Fayard

Moreau-Defarge, F. (2009). Introduction à la géopolitique. Paris, éd. Seuil.

Reclus, Е. (1894). Geographie Universelle. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k31525j.texteImage (accessed on: 29.09.2022).

Завантаження

Опубліковано

2022-10-21