ЦИФРОВА ДИПЛОМАТІЯ ТА ДИПЛОМАТІЯ ДАНИХ: ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ Й КОНЦЕПТУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2025-02-121-135Ключові слова:
інформаційна дипломатія, дипломатія даних, цифровізація дипломатіїАнотація
У статті на основі дослідження етапів становлення дипломатичних комунікацій від традиційних до цифрових висвітлено історичні передумо- ви становлення цифрової дипломатії й дипломатії даних. Обстоюється думка, що цифрова дипломатія з’явилася завдяки популяризації цифрових технологій та інтенсифікувалася в період усесвітньої пандемії. Дипломатія даних отримала потужний виток свого розвитку завдяки штучному інте- лекту й можливостям аналізу великих об’ємів даних.
У статті проаналізовано поняття цифрової дипломатії та дипломатії даних у співвідношенні з поняттям публічної дипломатії.
Установлено, що цифрова дипломатія включає використання цифрових інструментів для офіційної комунікації між учасниками міжнародних відносин. Основною метою цифрової дипломатії є модернізація тради- ційних дипломатичних практик через швидший обмін інформацією, розширення доступу до дипломатичних послуг і покращення міжнародної комунікації. Дипломатія даних зосереджується на зборі, обробці та аналізі великих обсягів даних для прийняття обґрунтованих дипломатичних рішень. Основна перевага дипломатії даних полягає в здатності швидко виявляти глобальні тенденції й формувати на їх основі ефективні стратегії зовнішньої політики.
На основі прикладів застосування інструментарію цифрової дипломатії та дипломатії даних проведено аналіз їх значення в боротьбі з дезінформацією, під час інформаційних війн, ведення переговорів, формування суспільної думки, пошуку дипломатичних стратегій.
Зроблено висновок, що цифрова дипломатія та дипломатія даних часто застосовують подібні технології, але мають різний фокус: перша спрямована на покращення комунікації та взаємодії, тоді як друга – на глибокий аналіз даних для стратегічного планування. Обидва напрями є невід’ємними складовими частинами сучасної дипломатії, доповнюючи один одного й сприяючи більш ефективному виконанню зовнішньополітичних завдань.
Посилання
1. Buleha, K. I., & Charskykh, I. Yu. (2020). Tsyfrova dyplomatiia yak element zovnish- nopolitychnoi diialnosti derzhav. Visnyk NADU. Seriia «Derzhavne upravlinnia». Retrieved from https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/download/5447/5474 (in Ukrainian).
2. Okladna, M. H., & Stetsenko, V. Yu. (2020). Rol tsyfrovoi dyplomatii v suchasnii zovnishnii politytsi derzhavy. Pravo ta innovatsiine suspilstvo, 2(15), 13–17 (in Ukrainian).
3. Pavliukh, M. V. (2022). Publichna dyplomatiia yak trend u suchasnykh politych- nykh vidnosynakh: protsesy transformatsii. Politychne zhyttia, 4, 122–127 (in Ukrainian).
4. Seheda, O. O. (2020). Tsyfrova dyplomatiia Ukrainy yak element novoi publichnoi dyplomatii. Prolitikus, 3, 139–147 (in Ukrainian).
5. Shakhova, O. A. (2018). Virtualna dyplomatiia yak instrument mizhnarodnykh vid- nosyn. Svit ekonomichnoi nauky. Vypusk 1: Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii ekonomichnoho spriamuvannia, 146–148 (in Ukrainian).
6. Azeez, I. A. A. (2023). The influence of digital diplomacy on foreign policy. Journal of Tourism Economics and Policy, 3(3), 189–203 (in English).
7. Barman, S. (2024). Digital diplomacy: The influence of digital platforms on global diplomacy and foreign policy. Vidya-a Journal of Gujarat University, 3(1), 61–75 (in English).
8. Adimihardja, T. D., Undang, G., & Finaldin, T. (2022). Paradigma E-Diplomacy: Formulasi Kebijakan Pengembangan Soft Power Diplomacy. Global Mind, 4(1), 21–30 (in English).
9. Dominelli, S. (2021). Internet and eDiplomacy: ‘Traditional’ diplomatic law in the digital era. Zeitschrift für ausländisches öffentliches Recht und Völkerrecht/Heidelberg Journal of International Law, 81(3), 733–754 (in English).
10. Hibben, L. (2021). Digital diplomacy: Global trends, opportunities, and challenges. The Hague: Netherlands: Invictus Corporation, Ltd. Retrieved from https://invictuscorp. org/wp-content/uploads/dlm_uploads/2021/03/Digital-Diplomacy-Global-Trends-Opportu- nities-and-Challenges-By-Lucas-Hibbeln-2021.pdf (in English).
11. Fracchiolla, D. (2022). La cyber diplomacy, la nuova frontiera delle relazioni inter- nazionali. Rivista di Digital Politics, 2(3), 63–484 (in Italian).
12. Boyd, A., Gatewood, J., Thorson, S., & Dye, T. D. V. (2019). Data diplomacy. Science & Diplomacy, 8(1). Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/336442633_ Data_Diplomacy (in English).
13. Benfeldt, O., Zambach, S., Nyman, S., & Gierlich-Joas, M. (2024). Data diplo- macy as governance practice. Thirty-Second European Conference on Information Sys- tems (ECIS 2024), Paphos, Cyprus. Retrieved from https://www.researchgate.net/publica- tion/379986420_Data_Diplomacy_as_Governance_Practice (in English).
14. Connelly, M. J., Hicks, R., Jervis, R., Spirling, A., & Suong, C. H. (2021). Dip- lomatic documents data for international relations: The Freedom of Information Archive Database. Conflict Management and Peace Science, 38(6), 762–781. Retrieved from https:// clarahsuong.com/uploads/connelly_et_al_2021.pdf (in English).
15. Carola, F. (2024). Digital Diplomacy: The Impact of Technology on Modern Di- plomacy and Foreign Policy. Current Realities and Future Prospects, 24(1), 107–126 (in English).
16. Krasnopolska, T. M., & Myloserdna, I. M. (2022). Tsyfrova dyplomatiia yak os- nova novoi publichnoi dyplomatii. Aktualni problemy polityky, 69, 13–20 (in Ukrainian).
17. American Association for the Advancement of Science. (2015). Scientific Drivers of Diplomacy. Science Diplomacy 2015 Conference, p. 19. Retrieved from https://www.aaas. org/sites/default/files/Summary%20of%20Science%20Diplomacy%202015-Scientific%20 Drivers%20for%20Diplomacy.pdf (in English).
