ІДЕЇ КОНСЕНСУСУ Й КОМПРОМІСУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ: ПРИКЛАД ДЛЯ УКРАЇНИ

Iryna Kiianka

doi:10.29038/2524-2679-2019-01-23-33

Автор(и)

Iryna Kiianka Львівський регіональний інститут державного управління https://orcid.org/0000-0002-3100-7796

DOI:

https://doi.org/10.29038/2524-2679-2019-01-23-33

Ключові слова:

європейська інтеграція, публічне управління, консенсус, компроміс, толерантніст

Анотація

У статті проаналізовано ідеологічну платформу європейської політики, в основу якої покладено такі цінності, як консенсус, компроміс, толерантність. Ураховуючи позитивний європейський досвід публічного управління, беремо до уваги базові цінності для української політики. Розглянуто особливості реалізації європейських цінностей у контексті демократизації українського суспільства. Європейські цінності проаналізовано як систему нових можливостей для сталого розвитку українського суспільства. Ураховано освітні зміни (прозорість та публічність влади, розвиток громадських ЗМІ й ін.). Розглянуто сутність політичних вимог щодо встановлення консенсусу для легітимації транзитивних політичних режимів. З’ясовано результативність політичного консенсусу в умовах масштабних політичних криз. Визначено значення етапів досягнення політичного консенсусу для нових демократій, до яких належить і сучасна Україна. Установлено зміст політичного консенсусу та його предмет, діяльність суб’єктів та об’єктів політичного консенсусу, які вступають між собою у взаємодію. Охарактеризовано також рівень загальної політико-правової культури консенсусних відносин, яка складається в кожному трансформаційному суспільстві. Виявлено особливості співвідношення політико-інституційного забезпечення політичного компромісу й політичного консенсусу, оскільки консенсус передбачає погодження всіх і вироблення спільної позиції. А тут про спільність говорити зарано, тому що сам механізм опрацювання цих рішень передбачає відмову від конфліктних питань.

Посилання

Viatr, S. Politychna kultura v Serednii Yevropi. URL:http:www.Ji-magazine.lviv.ua/n9texts/wiatr.htm

Havor, L. (2001). Tolerantnist u hromadianskomu suspilstvi v dobu hlobalizatsii./ Hromadianske suspilstvo i sotsialni peretvorennia v Ukraini: Tezy naukovoi konferentsii. A.F.Karasia (red.). Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka, 2001.126 p.

Hervas, S. Yevropeiski tsinnosti: mizh idealom, dyskursom i realnistiu. URL: http://www.rethinkingdemocracy.org.ua/themes/Ghervas.html

Darendorf, R. (2006). U poshukakh novoho ustroiu.Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2006.

Zelenko, H. I. (2006). Koalitsiia chy paktuvannia: modeli vzaiemodii politychnykh elit na postsotsialistychnomu prostori. Elity i tsyvilizatsiini protsesy formuv. natsii:zb. nauk. pr., T. 2 / Nats. akad. nauk Ukrainy, In-t polit. i etnonats. doslidzh. im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy ta in. Kyiv: TOV UVPK «EksOb», 2006, 253–265.

Kononenko, N. V. (2008). Politychnyi klas u suchasnykh Ukraini ta Rosii: aktor chy moderator politychnoho protsesu. Nauk. zap. In-tu polit. i etnonats. doslidzh. im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy.Kyiv, 2008, Vyp. 38, 94–107.

Krap, A. (2009). Pravyla hry u politytsi yak chynnyk politychnoi stabilnosti v konteksti teorii neoinstytutsionalizmu. Nauk. pr.:nauk.-metod. zhurn, T. 110, Vyp. 97. Politol. Mykolaiv: Vyd-vo ChDU imeni Petra Mohyly, 2009, 106–109.

Leipkhart, A. (1997). Demokratyia v mnohosostavnыkh obshchestvakh: sravnytelnoe yssledovanye. Moskva: Aspekt Press,1997, 287 p.

Latyhina, N. (2007). Tsinnisnyi vymir demokratii. Visn. Lviv. un-tu:filosof. nauky,2007, Vyp. 10, 291–305.

Marmazova, T. I. (2009). Transformatsiia funktsii polityky v umovakh systemnoi modernizatsii suspilstv perekhidnoho typu. Politoloh. visn.Zb. nauk. pr. Kyiv: INTAS, 2009, Vyp. 43, 221–231.

Moskalenko, O. M. (2000). Konfliktno-konsensusna papadyhma pehuliuvannia suspilno-politychnykh vidnosyn. Avtopef. dys. ... kand. polit. nauk: 23.00.02 «Politychni instytuty ta protsesy». Kyiv, 2000, 20 p. URL: http://www.lib.ua-ru.net/inode/17527.html

Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk. V. P. Horbatenko (uporiad.); Yu.S.Shemshuchenka, V. D. Babkina, V. P. Horbatenka (red.). 2-e vyd., dop. i pererob. Kyiv: Heneza, 2004,736 p.

Truevtseva, S. S. (1994). Traktovka konsensusa u O. Konta. Sotsyoloh. yssled,1994, No 11, 139–141.

Ukraina v 2005–2009 rr.: stratehichni otsinky suspilno-politychnoho ta sotsialno-ekonomichnoho rozvytku. Yu. H. Rubana (red.). Kyiv: Nats. in-t stratehichnykh doslidzh., 2009, 655p.

Fopel, K. Zhazhda pobedы. Эlytaryum:tsentr dystantsyonnohoobrazovanyia. URL: http://www.elitarium.ru/2004/05/20/zhazhda_pobedy.html

Shchedrova, H. P. (2009). Hromadianske suspilstvo ta politychna kultura: teoretychnyi i prykladnyi aspekty. Luhansk: Elton-2, 2009. 308 з.17. Shmytter,F. (1997). Neokorporatyvyzm. Polys,1997, No 2, 17–28.