КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ У ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-06-17Ключові слова:
концепція, нація, держава, національна безпека, геополітика, цінностіАнотація
У статті проаналізовано процес концептуалізації наукової категорії національних інтересів у теорії міжнародних відносин. Зазначається, що концептуалізація національних інтересів означає процедуру теоретичної організації їх наукового пізнання з метою побудови відповідної теоретико-методологічної моделі дослідження і виділення сутнісних характеристик феномену та вироблення його понятійного апарату.
В якості основної гіпотези дослідження приймається припущення, що стан національних інтересів може виступати універсальним узагальнюючим критерієм національної безпеки. В основу формування цього критерію покладено такі базові характеристики держави: соціально-політичний лад, показники економічного розвитку, міжнародний розподіл праці, геополітичне становище, а також національні та культурні традиції. Використання порівняльно-історичного та діяльнісного методу наукового дослідження дало можливість прослідкувати еволюцію наукового пізнання національних інтересів та процес їх концептуалізації в самостійний науковий напрямок, яким стала американська школа сучасного реалізму. Доведено, що основні наукові дебати відбувалися раніше і продовжуються сьогодні у зв’язку з невирішеністю питання щодо об’єктивності національних інтересів. Автором відстоюється позиція, що національні інтереси є категорією об’єктивною, розбіжності в їх розумінні та оцінці обумовлюється різним сприйняттям загроз та можливостей їх попередження, а також різними оцінками допустимої ціни того чи іншого політичного рішення. Висвітлено особливості побудови національного інтересу на основі двох ключових елементів: перший - це постійна величина, якою виступає держава; другий - змінна величина, що залежить від конкретної історичної епохи. Основним функціональним призначенням першого є збереження фізичної, політичної і культурної самобутності держави, а другий залежить від подій і тенденцій у визначений момент розвитку держави.
Посилання
Eising, R., Rasch, D. and Rozbicka, P., n.d. National Interest Organizations In The EU Multilevel System.
Terradas, N., 2020. In the national interest: towards an English school approach to foreign policy. Cambridge Review of International Affairs, pp.1-4.
Dermawan, R., 2019. The national interest concept in a globalized international system. Indonesian Journal of International Relations, 3(2), рр.30-45.
Niebuhr, R. and Brown, R., 1986. The Essential Reinold Neibuhr. New Haven [Conn.]: Yale University Press.
Niebuhr, R., 1932. Moral Man and Immoral Society;A Study in Ethics and Politics. – New York, London:C.Scribner’s,
Beard, Ch. A., 1934. The Idea of National Interest. – N.Y.:Macmillan.
Morgenthau, H., 1951. In Defense Of The National Interest; A Critical Examination Of American Foreign Policy, By Hans J. Morgenthau. New York, Knopf.
Aron, R., Howard, R. and Baker Fox, A., 1981. Peace And War. Malabar, Fl: R. E. Krieger Publ. Co.
Kennan, G., 1997. At A Century's Ending. New York: W.W. Norton.
Beard, C., 1936. The Discussion Of Human Affairs. New York.
Duroselle, J., 1982. Le général de Gaulle évincé de l'opération « Torch ». Commentaire, Numéro 20(4), p.673.
Rosenau, J., 1980. The Study Of Global Interdependence. London.
Kissinger, H., 1964. A World Restored. New York: University Library, Grosset & Dunlap.
Wendt, A., 1988. U.S. Stance Toward The Soviet Union On Trade And Technology.
Rosenau, J., 1969. International Politics And Foreign Policy. New York: Free Press.
Dougherty, J. and Pfaltzgraff, R., 1981. Contending Theories Of International Relations. Cambridge: Harper * Row.
