ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ І ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПРИМИРЕННЯ

Віталій Макар

doi:10.29038/2524-2679-2024-02-175-191

Автор(и)

Віталій Макар Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0001-8994-4582

DOI:

https://doi.org/10.29038/2524-2679-2024-02-175-191

Ключові слова:

українсько-польське політичне примирення, негативні стереотипи, історична пам’ять, російська агресія, загроза для Польщі з боку Росії, євроінтеграція, світопорядок

Анотація

Мета статті – проаналізувати крізь призму спроб російської федерації ліквідувати українську державність і змусити українців зректися своєї національної самобутності, українсько-польські відносини в історичній ретроспективі. На заваді їх розвитку перебувають негативні стереотипи, що виникли в минулому. Апогеєм українсько-польських суперечностей стали наслідки Першої світової війни, коли розпались Австро-Угорська й російська імперії. Справа в тому, що на землі змішаного українсько- польського проживання претендували відроджувана Польща, з одного боку, та Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка – з іншого. У міжвоєнні роки українсько-польські протиріччя накопичувалися. А під час Другої світової війни вони ще більше загостри- лися через політику гітлерівської Німеччини й сталінського СРСР, яким це сприяло у здійсненні їх імперських планів.

Простежено, чи були спроби щодо українсько-польського примирення впро- довж минулого століття і як справа подолання негативних стереотипів у стосунках українців із поляками виглядає в сучасних умовах, коли Польща є одним із найголовніших захисників України проти російської агресії.

Для аргументації суджень залучено цікаві й не завжди доступні узагальнювальні матеріали. У статті йдеться про спроби українсько- польського політичного примирення на різних рівнях суспільного представництва – від державних і політичних лідерів обох країн, українських та польських науковців – до конкретних осіб, таких як Богдан Осадчук з українського боку та Єжи Ґедройць – із польського.

Посилання

1. Archiv rodyny Makariv.

2. Berdychovska, B. Zyttia jak zaklyk. URL: https://www.umoloda.kiev.ua/num- ber/804/327/29276# (04.08.2024).

3. Berdychovska, B. (2011). Liudyna z prostoru i svobody. Krytyka, № 11–12, p. 45–47.

4. Entsyklopediia istorii Ukrainy (2009), t. 6. Kyiv: Naukova dumka.

5. Entsyklopediia istorii Ukrainy (2010), t. 7. Kyiv: Naukova dumka.

6. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy (2007), t. 7. Kyiv.

7. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy (2010), t. 10. Kyiv.

8. Entsyklopediia ukrainoznavstva (1970). Slovnykova chastyna, t. 6. Paryz; New- York: Molode zuttia.

9. Entsyklopediia ukrainoznavstva (1980). Slovnykova chastyna, t. 9. Paryz; New- York: Molode zuttia.

10. Jerzy Giedroyc ta ukrainska emigratsia. Lystuvannia 1950–1982 rokiv. Upor. Ta komentari Berdychovskoi B. Kyiv: Krytyka, 2008.

11. Makar, Y. (2022). Sto rokiv tomu i teper: namahannia rosiyskoi Federatsii utry- maty Ukrainu v sferi svoich heopolitycznych interesiv. [w:] Ukraińcy i ich sąsiedzi na przestrzeni wieków: polityka, gospodarka, religia, kultura і życie codzienne. T. III. Ukraińskie Towarzystwo Historyczne w Polsce, Słupsk; Warszawa, p. 379–407.

12. Polskiy eks-prezydent Lech Valensa: “Nemaye vilnoi Polshchi bez vilnoi Ukrainy”. URL: https://politics.segodnya.ua/ua/politics/byvshiy-prezident-polshi-leh-va- lensa-net-svobodnoy-polshi-bez-svobodnoy-ukrainy-1051027.html (30.08.2017).

13. Ruynivni emotsii proty stratehichnych interesiv: pohliad z Polshchi na ro- zvytok vidnosyn z Ukrainoiu. URL: https://www.eurointegration.com.ua/arti- cles/2024/08/1/7191252/ (03.08.2024).

14. U nas nemayie inshoho vyboru, okrim yak zabezpechyty peremohu Ukrainy. URL: https://www.batory.org.pl/publikacja/nie_mamy_innego_wyjscia_ua/ (02.08.2024).

15. Ukraina – Polshcha: vazki pytannia (1998), t. 1–2. Warszawa: Tyrsa.

16. Ukrainska Tsentralna Rada (1997). Dokumenty i materialy u dvoch tomach, t. 2, 10 grudnia 1917 r. – 27 kvitnia 1918 r. Kyiv: Naukova dumka.

17. Yaki kroky u Polshchi chekaiut vid Ukrainy ta vhy blokuvatyme Warszawa nash vstup do EU. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/08/2/7191362/ (02.08.2024).

18. Kowal, P. (2014). Sztuka przekonywania. Poslka polityka wschodnia Unii Eu- ropejskiej w latach 2004–2014. Bezpieczeństwo Narodowe, nr 32, p. 75–95.

19. Makar, Y., Makar, V. (2021). In Search of Ukrainian-Polish Understanding at the Beginning of World War II. Codrul Cosminului, vol. XXVII, issue 1, p. 171–192.

20. Polska – Ukraina: trudna odpowiedź (2003). Dokumenty spotkań historyków (1994–2001), kronika wydarzeń na Wołyniu i w Galicji Wschodniej (1939–1945). Warsza- wa: Karta, 2003, 184 p.

21. Polska – Ukraina: trudne pytania (2009), t. 11. Warszawa, 210 p.

22. Rosyjski plan na Polskę. URL: https://www.youtube.com/watch?v=gjEfmzN8An4

23. Szeptycki, A. (2018). Nie ma wolnej Polski bez wolnej Ukrainy. Polityka Rzec- zypospolitej wobec kwestii ukraińskiej, 1918–2018. Stosunki międzynarodowe, nr 1, p. 275–293.

24. Szumiło, M. (2021). Polityczny realizm Symona Petlury. [w] Symon Petlura Przywódca niepodległej Ukrainy / pod red. M. Szumily. Warszawa, p. 13–54.

25. Uwarunkowania polityki Polski wobec Ukrainy. URL: https://ine.org.pl/wp-con- tent/uploads/2021/03/Uwarunkowania-polityki-Polski-wobec-Ukrainy.pdf (15.06.2024).

26. Zagadka zachodniej granicy polskiej – gra Stalina. URL: https://www.youtube. com/watch?v=Ocw-Uli8TOE (06.08.2024).