ІСТОРИЧНИЙ ВИМІР ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ РОСІЇ (1993–2023 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2024-03-258-274Ключові слова:
російсько-українська війна, політика пам’яті, історична політика, історична травма, внутрішньополітичні та зовнішньополітичні національні стратегії, політичний дискурс, історичний наративАнотація
У статті зосереджено увагу на аналізі офіційних зовнішньополітичних стратегій росії та їх кореляції з історичними наративами. Загальновідо- мим є факт, що історичні наративи впливають на формування історичної свідомості. Зазначається, що історична політика й політика пам’яті з їх ідеологічним виміром вийшли за межі внутрішньополітичного курсу та перетворилась у важливий зовнішньополітичний імператив. Наголошено, що повномасштабна війна росії проти України має історичний, ідеологіч- но маркований вимір і є закономірним продовженням того меморіального дискурсу, який багато років формує російська `федерація. Акцентовано увагу на тому, що культ перемоги в Другій світовій війні та ідея про особли- ву місію росії на міжнародної арені, задекларовані в Стратегії зовнішньої політики 2023 р., зумовили в ролі зовнішньополітичних пріоритетів позиціонування росії як центру світового розвитку, що виконує уні- кальну місію з підтримки глобального балансу сил і вибудовування багатополярної міжнародної системи. Зазначено, що традиційне ще для часів Холодної війни формування «образу ворога» в обличчі США було екстрапольоване в сучасне російське суспільство, а євроатлантичний вибір зовнішньої політики України став тригером для появи антиукраїнських настроїв не тільки в російському публічному просторі, а й у нормативних зовнішньополітичних документах.
У процесі аналізу досліджуваної проблеми встановлено, що історичні наративи стали ідеологічною базою підкріплення неоімперських ідей, які російська федерація просуває на всіх територіях пострадянського простору, вважаючи його зоною свого геополітичного впливу. Відмова України від політики лавірування між двома великими центрами тяжіння – Європейським Союзом і росією, – чітке оголошення курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію порушили російську геополітичну страте- гію й визначили початок відкритої експансії. Історичний ідеологічно маркований вимір зовнішньополітичної стратегії фактично обґрунтовує напад на Україну.
Посилання
1. Bushansky, V. (2012). Historical memory: understanding that femenology. Person in the context of the hour, p. 93–113 (in Ukrainian).
2. Smolii, V. (2024). How to teach a citizen to think. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/ articles/yak-navchiti-gromadyanina-misliti/ (in Ukrainian).
3. Makliuk, О. (2022). The discourse of the past as a tool of propaganda in the condi- tions of the Russian-Ukrainian war. Materials of the IV International Scientific and Practi cal Conference «International Relations: Ukraine and the World in the Context of War Chal lenges» (June 30, 2022), Sumy, p. 88–92 (in Ukrainian).
4. Kurnyshova, Y. (2023). Analogical Reasoning: Historical Parallels and Metaphors in the 2022 War Narratives in Ukraine and Russia Journal of Regional Security. Online Bel grade Centre for Security Policy, p. 5–13 (in English).
5. Szostek, J. (2022). Defence and promotion of desired state identity in Russia’s strategic narrative. Geopolitics, 22(3), p. 571–593. URL: http://eprints.gla.ac.uk/167877/ (in English).
6. Kurilla, I. (2009). The Symbolic Politics of the Putin Administration. Identities and Politics During the Putin Presidency: The Discursive Foundations of Russia’s Stability. Stuttgart, p. 255–269 (in English).
7. Bessonova, M. Anti-American Rhetoric in Russian Narratives of the Russian-Ukrai- nian War (2024). Russia’s War with Ukraine and the West / Ed. by Sergiusz Wasiuta, Tomasz Wójtowicz, p. 299–320 (in Ukrainian).
8. Chekalenko, L. (2019). To the question of the methodology of the study of the com- bination of history and memory. Kyiv: State Institution «Institute of World History of the NAS of Ukraine», p. 16 (in Ukrainian).
9. National idea of Russia. In 6 volumes. Moscow: Scentific Expert, p. 1534 (in Russian).
10. Concept of the Foreign Policy of the Russian Federation (approved by the President of the Russian Federation 1993). URL: https://mgimo.ru/upload/iblock/64c/64c1af3dde997 df9ff3afd0a0c8bdb01.doc (in Russian).
11. Concept of the Foreign Policy of the Russian Federation (approved by the Presi- dent of the Russian Federation V. V. Putin on January 10, 2000). URL: https://www.ng.ru/ world/2000-07-11/1_concept.html (in Russian).
12. Concept of the Foreign Policy of the Russian Federation (approved by the Presi- dent of the Russian Federation V. V. Putin on July 15, 2008). URL: http://kremlin.ru/acts/ news/785 (in Russian).
13. Concept of the Foreign Policy of the Russian Federation (approved by the President of the Russian Federation V. V. Putin on February 12, 2013). URL: https://rg.ru/2013/02/15/ politika-site.html (in Russian).
14. Decree of the President of the Russian Federation of 30.11.2016 No. 640 «On ap- proval of the Concept of Foreign Policy of the Russian Federation» URL: http://publication. pravo.gov.ru/Document/View/0001201612010045?index=1&rangeSize=1 (in Russian)
15. Concept of the Foreign Policy of the Russian Federation (approved by the President of the Russian Federation V. V. Putin on March 31, 2023). URL: https://www.mid.ru/ru/ detail-material-page/1860586/ (in Russian).
16. Elias, G. & Jørgen, S. (2022). Why Russia attacked Ukraine: Strategic culture and radicalized narratives. Contemporary Security Policy. URL: https://doi.org/10.1080/135232 60.2022.2082633 (in English).
17. Bilichak, O., Huz, A. (2024). Hybrid War as a Tool of Foreign Policy of the Russian Federation: the Ukrainian Dimension (1991–2023). Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk [East European Historical Bulletin], 30, pp. 162–178 (in English).
