СПРИЙНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС КРІЗЬ ПРИЗМУ VUCA: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2024-02-42-58Ключові слова:
Європейський Союз, VUCA, міжнародні відносини, політика розширення ЄС, безпекова політика, енергетична політика, геополітикаАнотація
Концепція VUCA (волатильність, невизначеність, складність, неоднозначність) є інструментом для розуміння сучасного мінливого та непередбачуваного глобального середовища. Уведена спочатку у військовому контексті, ця концепція знайшла широке застосування в різних сферах, уключаючи бізнес, управління та міжнародні відносини. У контексті європейської інтеграції та діяльності Європейського Союзу VUCA може бути застосована для аналізу й оцінювання складних викликів, із якими стикається Союз, зокрема у своїй політиці розширення, відносинах із третіми країнами, безпековій та енергетичній політиці. У статті розглянуто, як компоненти VUCA проявляються в міжнародно- політичній діяльності ЄС, підкреслюючи важливість адаптивних та стратегічних підходів для подолання цих викликів. Волатильність виявляється у швидких та непередбачуваних змінах політичних й еко- номічних умов, які впливають на стабільність і розвиток європейських інституцій; нестабільність у відносинах із третіми країнами створює значні виклики для формування спільної зовнішньої політики ЄС. Невизначеність проявляється в проблематиці прогнозування майбутніх політичних та економічних подій, що ускладнює стратегічне плануван- ня та прийняття рішень. Це особливо актуально в контексті політики розширення ЄС, де невизначеність щодо політичної підтримки нових членів може вплинути на стабільність Союзу. Складність виникає через багатофакторний характер міжнародних відносин, що охоплюють узаємодію з різними політичними, економічними та соціальними актора- ми. Неоднозначність пов’язана з багатоаспектністю й непередбачува- ністю наслідків політичних рішень, що може призводити до помилкових інтерпретацій та стратегічних прорахунків. Це проявляється, зокрема, у питаннях безпеки, де неоднозначність у відносинах із третіми країнами створює додаткові ризики для ЄС.
Додатково ми виділяємо перспективні напрями для подальших досліджень, що можуть дати змогу глибше зрозуміти й ефективно розв’язувати проблеми, які постають перед ЄС у сучасному світі.
Посилання
1. Barber, Herbert F. (1992). Developing Strategic Leadership: The US Army War Col- lege Experience. Journal of Management Development, 11, № 6, 4–12.
2. Szpitter, A., & Sadkowska, J. (2016). Using VUCA matrix for the assessment of project environment risk. Zarzadzanie i Finanse, vol. 14, № 2/1/2016, 401–413.
3. Bennett, N., & Lemoine, G. J. (2014). What a Difference a Word Makes: Under- standing Threats to Performance in a VUCA World. Business Horizons, 57(3), 311–317.
4. Sinha, D. & Sinha, S. (2020). Managing in a VUCA world: Possibilities and pitfalls. Journal of Technology Management for Growing Economies, 11:1, pp. 17–21, https://doi. org/10.15415/jtmge.2020.111003
5. Çiçeklioğlu, H. (2020). VUCA concept and leadership. In Mert, G. (ed), Manage- ment and Strategy, Istanbul: Artikel Akademi, pp. 229–44, https://bit.ly/3InNebt.
6. Bodenhausen, Galen V. Peery, D. (2009). Social Categorization and StereotypingIn vivo: The VUCA Challenge. Social and Personality Psychology Compass, 3 (2), 133–151.
7. Calvosa, M. and Franco, I. (2022). Descomplicando o VUCA (Volatility, Uncer- tainty, Complexity and Ambiguity). XLVI Encontro da ANPAD – EnANPAD 2022. On-line
– 21–23 de set de 2022, 2177–2576. https://bit.ly/3Yr43b0.
8. Stiehm, J. H. (2002), The U.S. Army War College: Military education in a democ- racy. Philadelphia, PA: Temple University Press.
9. Whiteman, W. E. (1998), Training and educating army officers for the 21st century: implications for the United States military academy, Carlisle, PA: US Army War College.
10. Mohd Aris, N. F., Omar, S. S. and Nashim, F. (2021). VUCA: Theories, Concepts, and its Remedy. Leading through the COVID-19 Crisis. Penerbit UTHM, https://bit.ly/3X1Hnga.
11. Aoki, S. (2021). About Variability, Uncertainty, Complexity and Ambiguity. Inter Faculty, 11, pp. ix – xvi. https://tsukuba.repo.nii.ac.jp/record/2003283/files/IF_11-ix.pdf
12. Khalatur, S., Velychko, L., Pavlenko, O., Karamushka, O., & Huba, M. (2021). A model for analyzing the financial stability of banks in the VUCA-world conditions. Banks and Bank Systems. https://doi.org/10.21511/BBS.16(1).2021.16.
13. Moncea, M., Dobrea, R., Dima, C., & Minciu, M. (2023). Sustainable Financing and ESG Investments in the Context of the VUCA Environment. Proceedings of the In- ternational Conference on Business Excellence, 17, 1385–1393. https://doi.org/10.2478/ picbe-2023-0124.
14. Aalto, P., & Temel, D. (2014). European Energy Security: Natural Gas and the Integration Process. European Economics: Agriculture. https://doi.org/10.1111/jcms.12108.
15. Lavenex, S. (2015). The external face of differentiated integration: third country participation in EU sectoral bodies. Journal of European Public Policy, 22, 836–853. https:// doi.org/10.1080/13501763.2015.1020836.
16. Outeda, C., González, P., & Troitino, D. (2020). EU Enlargement Policy Towards the Western Balkans: State Actors, Interests and Strategies. European Studies, 7, 296–324. https://doi.org/10.2478/eustu-2022-0059.
17. Čiderová, D., Repasova, V. (2013). Geo-heterogeneity in the context of the eu. European Scientific Journal, ESJ, 9(25) doi: 10.19044/ESJ.2013.V9N25P%P. https://core. ac.uk/download/pdf/328023825.pdf.
18. Scott, J. W. (Ed.). (2006). EU enlargement, region building and shifting borders of inclusion and exclusion. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315580685
19. Vachudova, M. (2014). EU Leverage and National Interests in the Balkans: The Puzzles of Enlargement Ten Years On. PSN: Global & Regional Governance (Topic). https://doi.org/10.1111/JCMS.12081.
20. Kalemaj, I., & Kalemaj, E. (2022). Political Instability, Economic and Financial Challenges in the Western Balkans in the Post-pandemic World. Eurasian Research Journal. https://doi.org/10.53277/2519-2442-2022.4-01.
21. Keil, S., & Arkan, Z. (Eds.). (2014). The EU and Member State Building: European Foreign Policy in the Western Balkans. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203721117
22. Ker-Lindsay, J., Armakolas, I., Balfour, R., & Stratulat, C. (2017). The national politics of EU enlargement in the Western Balkans. Southeast European and Black Sea Stu- dies, 17, 511–522. https://doi.org/10.1080/14683857.2017.1424398.
23. Veebel, V. (2009). European Union's Positive Conditionality Model in Pre-Acces- sion Process. Trames-journal of The Humanities and Social Sciences, 13, 207–231. https:// doi.org/10.3176/TR.2009.3.02.
24. Szewczyk, B. M. J. (2011). Enlargement and legitimacy of the European Union. Polish Yearbook of International Law, 30, 131–168. Available at https://ssrn.com/abstract=1881713
25. Nilsson, L. (2000). Trade integration and the EU economic membership crite- ria. European Journal of Political Economy, 16, 807–827. https://doi.org/10.1016/S0176- 2680(99)00060-9.
26. Casier, T. (2008). The New Neighbours of the European Union: The Compel- ling Logic of Enlargement?. In: DeBardeleben, J. (eds) The Boundaries of EU Enlarge- ment. Studies in Central and Eastern Europe. Palgrave Macmillan, London. https://doi. org/10.1057/9780230591042_2
27. Memoli, V., & Vassallo, F. (2009). Democracy support in EU candidate countries: a reality check. Journal of Balkan and Near Eastern Studies, 11(2), 157–178. https://doi. org/10.1080/19448950902920889
28. Berger, H., & Moutos, T. (Eds.) (2004). Managing European Union enlargement.
The MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/4417.001.0001.
29. Gateva, E. (2019, April 26). Enlargement Policy and European Union Politics. Oxford Research Encyclopedia of Politics. https://oxfordre.com/politics/view/10.1093/acre- fore/9780190228637.001.0001/acrefore-9780190228637-e-1104.
30. Sedelmeier, U. (2002). Sectoral dynamics of EU enlargement: advocacy, access and alliances in a composite policy. Journal of European Public Policy, 9(4), 627–649. https:// doi.org/10.1080/13501760210152466
31. Bocquillon, P., & Maltby, T. (2017). The more the merrier? Assessing the impact of enlargement on EU performance in energy and climate change policies. East European Politics, 33(1), 88–105. https://doi.org/10.1080/21599165.2017.1279605
32. Siddi, M. (2018). The Role of Power in EU–Russia Energy Relations: The Interplay between Markets and Geopolitics. Europe-Asia Studies, 70, 1552–1571. https://doi.org/10.1 080/09668136.2018.1536925.
33. 2014, (04): 23–31. (Tu, Z. (2014).
The U.S. factor in Russia-Europe energy relations. World Geography Research, (04), 23–
31.) https://sjdlyj.ecnu.edu.cn/EN/Y2014/V/I04/23
34. Meissner, K. (2023). Caught up by Geopolitics: Sanctions and the EU’s Response to Russia’s War Against Ukraine. The Economists’ Voice, n. pag. https://doi.org/10.1515/ ev-2023-0051.
35. Serbos, S. (2015, March 18). Eurozone’s debt crisis and US strategy: A return of geopolitics for Europe. Center for Transatlantic Relations, School of Advanced International Studies, Johns Hopkins University. Forthcoming. Available at SSRN: https://ssrn.com/ abstract=2580091 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2580091
36. Afonso, A., Alves, J., & Monteiro, S. (2023). Beyond borders: Assessing the influence of geopolitical tensions on sovereign risk dynamics. CESifo Working Paper, № 10801. Avai- lable at SSRN: https://ssrn.com/abstract=4659050 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4659050
37. Raik, K. (2017). The Ukraine Crisis as a Conflict over Europe’s Political, Economic and Security Order. Geopolitics, 24(1), 51–70. https://doi.org/10.1080/14650045.2017.1414046
38. Nitoiu, C., & Pasatoiu, F. (2020). Hybrid geopolitics in EU-Russia relations: un- derstanding the persistence of conflict and cooperation. East European Politics, 36(4), 499– 514. https://doi.org/10.1080/21599165.2020.1838488
39. Nitoiu, C., & Sus, M. (2018). Introduction: The Rise of Geopolitics in the EU’s Ap- proach in its Eastern Neighbourhood. Geopolitics, 24(1), 1–19. https://doi.org/10.1080/146 50045.2019.1544396
40. Browning, C. S., & Joenniemi, P. (2008). Geostrategies of the European Neigh- bourhood Policy. European Journal of International Relations, 14(3), 519–551. https://doi. org/10.1177/1354066108092311
41. Hardacre, A., & Smith, M. (2009). The EU and the Diplomacy of Com- plex Interregionalism. The Hague Journal of Diplomacy, 4(2), 167–188. https://doi. org/10.1163/187119109X440898
42. Marcu, S. (2009). The Geopolitics of the Eastern Border of the European Union: The Case of Romania-Moldova-Ukraine. Geopolitics, 14(3), 409–432. https://doi. org/10.1080/14650040802693796
43. Bilgin, P. (2004). A Return to ‘Civilisational Geopolitics’ in the Mediterranean? Changing Geopolitical Images of the European Union and Turkey in the Post-Cold War Era. Geopolitics, 9(2), 269–291. https://doi.org/10.1080/14650040490442863
44. Beauguitte, L., Richard, Y., & Guérin-Pace, F. (2015). The EU and Its Neighbour- hoods: A Textual Analysis on Key Documents of the European Neighbourhood Policy. Geo- politics, 20(4), 853–879. https://doi.org/10.1080/14650045.2015.1075512
45. Corbet, S., Gurdgiev, C., & Meegan, A. (2018). Long-term stock market volatility and the influence of terrorist attacks in Europe. The Quarterly Review of Economics and Finance, 68, 118–131. https://doi.org/10.1016/j.qref.2017.11.012
46. Piotrowska, A., Kopczewski, M., Nowicka, J., & Ciekanowski, Z. (2021). Migra- tions – journeys of the brokers – in the context of contemporary and future threats to the security of 21st century Europe. Rocznik Bezpieczeństwa Morskiego, 2021; XV – Wydanie specjalne, 223–238. https://doi.org/10.5604/01.3001.0015.6600
47. Cinoglu, H., & Altun, N. (2013, July). Terrorism, international migration and border control. European Scientific Journal, 9(20). https://core.ac.uk/download/pdf/236413071.pdf
48. Veebel, V., & Markus, R. (2015, November). Europe´s refugee crisis in 2015 and security threats from the Baltic perspective. Journal of Politics and Law, 8(4), 254. https:// doi.org/10.5539/jpl.v8n4p254
49. Ehrhart, H.-G. (2006). The EU as a Civil-Military Crisis Manager: Coping with Internal Security Governance. International Journal, 61(2), 433–450. https://doi. org/10.1177/002070200606100212
50. Gourlay, C. (2004). European Union procedures and resources for crisis management.
International Peacekeeping, 11(3), 404–421. https://doi.org/10.1080/1353331042000249019
51. Bono, G. (2004). Introduction: the role of the EU in external crisis management. In-
ternational Peacekeeping, 11(3), 395–403. https://doi.org/10.1080/1353331042000249000
52. Gomez Arana, A., & McArdle, S. (2019). The EU and the migration crisis: Re- inforcing a security-based approach to migration? In Law, 2019, pp. 272–289. https://doi. org/10.4337/9781788972482.00023
53. Yekeler, Z. (2016). Does EU's energy dependence on Russia increase price volatil- ity for consumers? [Master's thesis, Georgetown University]. Georgetown University Re- pository. http://hdl.handle.net/10822/1040791
54. Enescu, A.-G., & Răileanu Szeles, M. (2023). Discussing energy volatility and policy in the aftermath of the Russia–Ukraine conflict. Frontiers in Environmental Science, 11. https://doi.org/10.3389/fenvs.2023.1225753
55. Miocic, J. M., Alcalde, J., Heinemann, N., Marzan, I., & Hangx, S. (2022). Toward energy-independence and net-zero: The inevitability of subsurface storage in Europe. ACS Energy Letters, 7(8), 2486–2489. https://doi.org/10.1021/acsenergylett.2c01303
56. Karakullukçu, M. (2016). EU energy policy: Sustained by fragile solidarity, indis- pensable for Eurasian security. PRISM, 6(2), 106–125. Retrieved from http://www.jstor.org/ stable/26470451
57. Perdana, S., Vielle, M., & Schenckery, M. (2022, September 27). European eco- nomic impacts of cutting energy imports from Russia: A computable general equilibrium analysis. Preprint submitted to SSRN Working Paper. Available at SSRN: https://ssrn.com/ abstract=4231369 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4231369
58. Jones, J. (2007). The EU, Russia, and energy security. Claremont-UC Undergradu- ate Research Conference on the European Union, 2007 (Article 7). https://doi.org/10.5642/ urceu.200701.07
59. Kang, Y.-D. (2022, July). Russia’s invasion of Ukraine and EU's policy to reduce energy dependence on Russia: Prospect and implications. Korean Society for European Integration, 13(2), 147–189. https://doi.org/10.32625/KJEI.2022.27.147
