ЗАХОДИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ХХІ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.29038/2524-2679-2025-01-43-54Ключові слова:
міграційна політика, цифровізація, інформаційно-комунікаційні технології, цифровий контроль, соціальні мережі, цифрові інструментиАнотація
У статті розглянуто проблематику впливу цифровізації на міграційні процеси. На прикладі Європейського Союзу простежено вжиті заходи для покращення методів цифровізації з метою запобігання перетину кордону нелегальними мігрантами. З’ясовано роль цифровізації в низці дискурсів і практик, що пов’язані з міграцією, зокрема посиленні цифрового контролю. Уточнено поняття цифрової трансформації в контексті особливостей міграційних процесів і запропоновано визначення засобів цифровізації міграційної політики як використання інноваційних інформаційно- комунікаційних технологій (від соціальних медіа, інформаційних онлайн- порталів для мігрантів, порталів пошуку роботи для трудових мігрантів, державних послуг у цифровому форматі до систем біометричної ідентифікації, автоматизованих зчитувачів паспортів і програмного забезпечення для розпізнавання облич та ін.) задля забезпечення ефективної міграційної політики на сучасному етапі. Проаналізовано особливості використання соціальних мереж в контексті міграційної політики ЄС. Виявлено, що на сучасному етапі цифрові технології позиціюються як невід’ємні інструменти для мігрантів, оскільки допомагають орієнтуванню в складних міграційних подорожах, процесах поселення та інтеграції в нові суспільства. Від доступу до інформації й послуг до підтримки соціальних зв’язків і захисту своїх прав, цифрові практики мігрантів відіграють ключову роль у формуванні їхнього досвіду та траєкторій у приймаючих країнах. Розглянуто діяльність двох комплексних систем реєстрації й спостереження – Шенгенську інформаційну систему (SIS) і Запит на додаткову інформацію при національних в’їздах (SIRENE). Констатовано, що завдяки застосуванню потужностей цифрових технологій, Європейський Союз може продовжувати зміцнювати свої кордони, сприяти регіональній інтеграції, безпечній і безперебійній мобільності через різноманітні ландшафти. Акцентовано на наявності низки дискусійних питань щодо специфіки використання цифрових інструментів у міграційному контролі, зокрема йдеться про конфіденційність біометричних даних, потенційні ризики витоку даних або кібератак, відмінності в технологічній інфраструктурі між державами- членами й ін.
Посилання
1. Broeders, D. (2007). The new digital Borders of Europe. International Sociology, 22, 1, 71–92.
2. Broeders, D., Hampshire, J. (2013). Dreaming of seamless borders: ICTs and the Pre-Emptive Governance of Mobility in Europe. Journal of Ethnic and Migration Studies, 39, 8, 1201–1218.
3. Cassaro, В. (2023). The impact of digitalization on migration processes. The Euro- pean Union and a case study of Syrian migration. Master’s degree in international relatio. LUISS Guido Carli, 130 р. URL: https://tesi.luiss.it/39248/1/648522_CASSARO_BIAN- CA.pdf.
4. Diminescu, D. (2008). The Connected Migrant: An Epistemological Manifesto. So-
cial Science Information, 47, 4, 565–579.
5. Diminescu, D. (2017). Еditorial note: migrations and ict. short overview. Studia Uni- versitatis Babes-Bolyai-Philosophia, 62(3), 9–12.
6. European Commission, Migration and Home Affairs. URL: https://commission.eu- ropa.eu/about-europeancommission/departments-and-executive-agencies/migration-and- home-affairs_en.
7. European Council on Refugees and Exiles. Access to Registration Procedures for Asylum Seekers and Refugees in Europe, 2021.
8. Guizardi, M. L. (2019). The Age of Migration Crisis. Tempo, 25, 577–598.
9. Hamel J. Y. Information and communication technologies and migratio, 2009.
10. Hidayati, I. (2019). The Process of Migration and Communication Technology Roles among Labor Migrants in Batam- Indonesia. Society, 7(2), 173–184.
11. Hiller, H. H., Franz, T. M. (2004). New ties, old ties and lost ties: the use of the internet in diaspora. New media & society, 6 (6), 731–752.
12. Koinova, M., Düvell, F., Kalantzi, F., de Jong, S., Kaunert, С., Marchand, М. In- ternational politics of migration in times of ‘crisis’ and beyond the COVID-19 pandemic, Migration Studies, 11, 1, 242–257.
13. Kozachenko, I. (2013). Horizon Scanning Report: ICT and Migration. Work- ing Papers of the Communities & Culture Network+. URL: https://eprints.whiterose. ac.uk/114761/1/ICT-and-Migration-Kozachenko.pdf.
14. Madianou, M., Miller, D. (2013). Migration and new media: Transnational Families and Polymedia, Routledge.
15. Migration and Home Affairs, Common European Asylum System. URL: https:// homeaffairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/common-european-asylum-sys- tem_en.
16. Olusegun, J., Mamaiev, D., Olanrewaju A. (2023). Digital transformation and ease of migration process (a case-study of Lithuania). Psychological Research (in the Balkans), 26, 145–160.
17. Palmberger, M. (2022). Migrants and new media. Іn Oxford University Press eBooks, pp. 163–176.
18. Ramachandran, R. (2021). The Impact of Migration on Innovation – A Note. The IUP Journal of Business Strategy, XVIII, 1, 22–32.
19. 6 European Union agency for asylum (2023). EUAA Strategy on Digital Innovation in Asylum Procedures and Reception Systems, May, Luxemburg.
